Український полярник після тяжкого поранення на фронті поїхав до Антарктиди

Полярник Юрій Лишенко зустрів повномасштабне вторгнення в Антарктиці, але повернувшись в Україну, став до лав Сил оборони.

Отримавши важке поранення і чекаючи на реабілітацію, він думав, що більше ніколи не побачить айсберги та пінгвінів.

Але повернувся на льодяний материк на протезі.

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Наталії Нагорної.

Юрій Лишенко зараз на станції Вернадського.

Він говорить, це місце на Землі, де він відчуває спокій.

«Є таке поняття як полярний день, полярна ніч.

Тобто зі сном тут у всіх скажемо так, ну це все індивідуально.

Я вам скажу про себе, що після поранення, після контузії були певні проблеми з засинанням, і скажу по собі, що тут я сплю набагато краще, причому з першого дня.

Тобто це для мене такий, як реабілітаційний санаторій вийшов, несподівано», — каже він.

Він штурман за освітою.

Вперше опинився в Антарктиці у 2011 році та відразу полюбив.

Він ходив у рейси на крайню північ, на крайньому півдні був вже тричі.

На станції Вернадського Юрій працює електриком-дизелістом.

«Наша станція забезпечена електроенергією завдяки станціям Volvo Penta, які тут знаходяться.

І від їх роботи залежить робота всіх систем життєзабезпечення станції», — каже він.

Це і опалення, і водопостачання, електрика, тобто все, що працює на станції, працює від дизель-генераторних установок.

На початку повномасштабного вторгнення він теж працював на станції — це було довге відрядження тривалістю 15 місяців.

Після Антарктики він повернувся в Україні і відразу пішов до війська.

Він став бійцем 54 механізованої бригади.

Воював за Сіверськ, Куп’янськ та Синьківку.

Восени 2023 Юрій отримав важке поранення.

«Це прилетіла міна 82-го калібру, прям безпосередньо в окоп, мені під ноги.

У мене відразу була травматична ампутація, уламкові поранення», — каже він.

Поранений боєць думав про Антарктиду.

Ногу ампутували вище коліна, на лікування та реабілітацію пішло пів року.

Тепер він знову поїхав до Антарктиди.

Звісно, обмерзле каміння — не дуже інклюзивний простір.

Але Юрій справляється.

«Для тієї задачі, для якої я зараз тут знаходжусь, мені не потрібно десь там ходити, гуляти по каміннях, тому що дизель-генератор знаходиться в нас безпосередньо біля станції, тобто тут з переміщенням проблеми немає, вся робота проводиться там, під дахом», — каже Юрій.

Коли повернувся на станцію, каже відчув себе — наче приїхав додому.

«І було дуже приємно, коли тебе так зустрічають щиро на станції, і коли тобі кажуть, ласкаво просимо додому, це такий момент дуже емоційний», — згадує ветеран.

Юрій і про поранення, і про свою роботу говорить скромно, але дуже пишається — попри війну українські науковці на краю світу роблять свою роботу.

Повернутися до України Юрій планує вже наприкінці квітня.