У Києві після тривалої перерви, спричиненої ракетним ударом, знову відкрилися всі історичні зали Національного музею «Київська картинна галерея». Презентацією виставкового проєкту «Терещенківська, 9» музей не лише символічно повернувся до повноцінної роботи, а й надав новий погляд на одну з ключових сторінок міської історії. Експозиція, що об'єднала історичні артефакти та художні шедеври, відкрилася у всій анфіладній системі приміщень і стала першою з часу пошкоджень, завданих російськими обстрілами.
На відкритті виставки був присутній фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко, який зафіксував атмосферу події.
Цей міжмузейний історико-мистецький проєкт присвячений знаковій київській адресі — Терещенківській, 9, де колись містився розкішний маєток впливової родини меценатів Терещенків. Виставка дає змогу заглибитися в минуле й дізнатися про архітектурну історію будівлі, долі її мешканців, а також побачити, яким чином змінювалася її роль у різні епохи.
У залах, що зберігають атмосферу кінця ХІХ — початку ХХ століття, розгортається розповідь про те, як наприкінці 1870-х років було зведено одну з найвеличніших споруд столиці. Відвідувачі дізнаються, як із приватної резиденції будинок перетворився на осередок дипломатичного життя в роки УНР та Української держави, а згодом — у 1922 році — став домівкою для Київської картинної галереї, яка відкрилася під патронатом Всеукраїнської академії наук.
Атмосфера епохи відтворена за допомогою архівних фотографій, оригінальних меблів і документів. Особливу цінність мають експонати, що демонструють індустріальний вплив Терещенків — серед них автентичні печатки маєтку в Денишах та винокурного заводу, що нагадують про підприємницьку діяльність родини.
Родзинкою експозиції стали мистецькі шедеври, які вперше з початку повномасштабної війни повернулися у виставковий простір. Серед них — полотно Івана Айвазовського «Сцена з Каїрського життя і загальна панорама міста» та скульптура Марка Антокольського, створена спеціально для Федора Терещенка. У мавританській залі, як і сто років тому, можна побачити мармурову композицію «Амури, що б’ються за серце» за моделлю Франсуа-Жозефа Ле Клерка, що надана Національним музеєм мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.
Особливий акцент у виставці зроблено на політичну історію будівлі. Повернення оригінальних печаток Міністерства закордонних справ УНР підкреслює вагому роль маєтку як місця, де в 1917–1919 роках працювали представники українських урядів.
«Ми прагнемо осмислити долю цієї історичної садиби. Маєток на Терещенківській, 9 зберігає пласти національної пам'яті, які, як старі фрески, важливо розчищати й переосмислювати. Ми хочемо почути голоси тих, хто тут жив і працював. Вони контроверсійні, але змушують замислитися над тим, як формувалася наша національна історія та який шлях ми пройшли як народ», — наголосила Оксана Підсуха, виконувачка обов’язків генерального директора музею, під час офіційного відкриття.
Проєкт «Терещенківська, 9» — це не лише вшанування минулого, а й актуальний жест культурного опору в умовах війни. Він нагадує: навіть попри втрати та руйнування, українська культура продовжує жити, говорити, впливати.
Також у Києві з 9 по 20 квітня в Музеї історії міста триває виставка «In memoriam. Реальність крізь мистецтво» французької художниці Фанні Лешевальє. Проєкт поєднує мистецтво з благодійністю та має на меті підтримати українців, які постраждали від війни.