"Кекс весенний": як в радянські часи святкували Великдень

У радянській Україні святкування Великодня було офіційно під забороною. Та люди все одно знаходили можливість долучитись до свята. Іноді — релігійна традиція перепліталась із комуністичною, коли на крашанках намагались зробити портрет Леніна.

Період активної боротьби

На Страсний тиждень перед Великоднем організовували обов’язкові суботники, концерти та "ідеологічно правильні" заходи, де присутність учнів і працівників була обов’язковою. В храмах та церквах влаштували клуби, куди молодь закликали на танці або показували фільми. Біля церков чергували, аби впіймати тих, хто відвідував їх. Найбільш активно викорінювали релігію на півдні та сході, тоді як на заході України вдалось зберегти більше традицій.

Період релігійної відлиги

У 1970-х у Москві почали випускати кекси "Весняні" або "Майські" або "Весняні" кекси — по суті ті ж самі паски, тільки з нейтральною назвою й обов’язковим заводським штампом. Випікали їх виключно на підприємствах. Вони з'являлись тільки на період свят і завозили їх не у кожен гастроном. В Україні в багатьох містах їх не було, проте в книгах про харчування радянських людей був рецепт і зображення кекса.

Які традиції змінились через заборони

Ходити на кладовище було прийнято на Радоницю, у так званий "батьківський день" після Великодня. Проте в СРСР усталилась інша практика — поминати рідних прямо на Великдень. Таким чином вдавалося дотриматися традицій і водночас уникнути підозр: на кладовищі люди збиралися відкрито, але релігійний зміст події ховався за формою "поминок".