Під крижаним щитом Антарктиди зяє гігантська діра: секрет її утворення нарешті розкрито

Про це пише Live Science.

Попри те, що гравітаційну аномалію було виявлено вченими понад півстоліття тому й існувало безліч версій утворення гігантської діри в корінній породі під крижаним щитом Східної Антарктиди діаметром близько 510 кілометрів, також відомої як кратер Землі Вілкса, вчені все ще не могли поставити крапку в цьому питанні. У новому дослідженні вчені все ж наблизилися до розгадки цієї таємниці: вважається, що підльодовикова діра, ймовірно, з'явилася внаслідок катастрофічного удару метеорита.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Кратер був вперше виявлений як величезна вм'ятина в гравітаційному полі Землі. Початкові наземні сейсмічні та гравітаційні дослідження показали, що кратер був величезним, близько 240 кілометрів у діаметрі, але нові дослідження вказують, що він, імовірно, вдвічі більший.

Результати дослідження 2018 року показують, що кратер Землі Вілкса розташований приблизно за 1,6 кілометра під поверхнею крижаного покриву Антарктиди. Вченим також вдалося детальніше, ніж будь-коли раніше, поглянути на кратер, а також вивчити його потенційний зв'язок із південною Австралією. Зазначимо, що остання була пов'язана зі Східною Антарктидою приблизно 35 мільйонів років тому.

Автори дослідження 2018 року зазначили, що походження кратера все ще залишається невизначеним, але результати свідчать про те, що подія, яка створила дірку, ймовірно, сталася ще до поділу континентів. І все ж учені запропонували кілька версій утворення кратера Землі Вілкса.

Одна з версій припускає, що причиною утворення кратера могла стати вулканічна структура, осадовий басейн, глибоко розмита долина або кратер від удару метеорита. У новому дослідженні вчені використовували методи супутникового дистанційного зондування, що допомогло скласти карту кратера, а також описати його фізичні характеристики.

Результати вказують на те, що в середині діри в гравітаційному полі нашої планети, відомої як негативна гравітаційна аномалія, знаходиться позитивна гравітаційна аномалія. Водночас крижаний щит заповнює люз навколо центрального піка — по суті, структура нагадує величезний, вкритий інеєм пончик.

На думку вчених, центральний пік, ймовірно, є структурою, відомою як концентрація маси або "маскон". Відомо, що маскони можуть виникати всередині метеоритних ударних структур через те, що метеорит пробиває земну кору і впливає на мантію під нею. Після удару метеорита мантія може відскочити й утворити щільну пробку, що й призводить до утворення позитивної гравітаційної аномалії.

Дані вказують, що кратер Землі Вілкса і його маскон насправді не ідеально круглі, а мають U-подібну форму. Північний бік кратера фрагментований, можливо, внаслідок тектонічних процесів, які розірвали Австралію й Антарктиду — частини кратера чітко видно на півдні Австралії.

Зазначимо, якщо здогадки вчених вірні та кратер Землі Вілкса дійсно є кратером, він, імовірно, є "найбільшим відомим ударним кратером" на планеті з погляду розміру. Дані також вказують на те, що діаметр кратера відповідає швидкості та розміру космічного каміння, яке регулярно врізалося в Землю на початку її історії, у період між 4,1 і 3,8 мільярда років тому.

Раніше Фокус писав про те, що "трубопровід" під льодами Антарктиди протікає: що змушує крижаний щит ковзати в океан.