Без суржика: як сказати українською «безвихідне становище»

Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови. Але, на жаль, вони не завжди знають, як правильно замінити деякі слова та вирази.

Видання «УНІАН» розповіло, як буде українською «безвихідне становище»

Саме у такому поєднанні ця фраза є калькою від російського «безвыходное положение». Хоча вислів подекуди і можна зустріти в літературі.

В Тлумачному словнику української мови слово «безвихідний» має такі значення:

«БЕЗВИ́ХІДНИЙ, а, е. 1. Такий, з якого немає виходу, не можна вийти. "Ніщо для нас тюрма. Ми інші тюрми знаєм, Тверді, безвихідні" (Іван Франко, XIII, 1954, 91)... 2. перен. В якому немає порятунку, виходу; дуже тяжкий; безнадійний, безпорадний. "Положення те було справді страшне, бачилось навіть — безвихідне" (Іван Франко, VI, 1951, 71); "У Варі майнула гірка думка, що Жорж користається з її безвихідного становища" (Олесь Донченко, V, 1957, 380)».

Втім, якщо говорити про становище, з якого немає виходу, то в українській мові стилістично краще вживати цю фразу зі словом «безпорадне» - «безпорадне становище». 

Є й інші варіанти, наприклад:

• безвихідь;
• скрута;
• зачароване коло;
• глухий кут;
• хоч лобом (головою) (об стіну) бийся;
• хоч вовком вий;
• хоч у воду;
• хоч під греблю.

Тож, замість «я у безвихідному становищі» доречніше буде сказати: «я у скруті», «я у безвиході», «хоч головою об стіну бийся» тощо. Водночас замість фрази «поставити у безвихідне становище» можна вживати фразеологізми:

•  «загнати в глухий (тісний) кут»;
• «загнати у сліпу вулицю».

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих «нових українців» говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.