ПК місяця в Індії — «ноутбук-Франкенштейн». Коштує $110 і зібраний зі сміття

У майстернях Індії місцеві умільці не тільки ремонтують комп’ютерну техніку. Вони також створюють «ноутбуки-Франкенштейни». Вони повертають до життя техніку, поєднуючи материнські плати, екрани та акумулятори, знайдені в інших списаних пристроях або серед електронних відходів, щоб створити повнофункціональні недорогі гаджети.

Він розповідає, що майстри використовують придатні компоненти зі старих чи викинутих систем, щоб створити новий робочий пристрій. Наприклад, беруть конденсатори, тачпади, транзистори, діоди та деякі мікросхеми з материнських плат старих ноутбуків і вставляють їх у відновлені моделі.

Такі «ноутбуки-Франкенштейни», зібрані з деталей різних брендів, продаються студентам, фрилансерам і малим підприємствам. Вони стають порятунком для тих, хто не може дозволити собі сучасні пристрої.

Як результат, студент чи фрилансер може придбати хороший пристрій за 10 тис. рупій (близько $110), замість того щоб витрачати 70 тис. (близько $800) на новий. Для багатьох це єдиний спосіб мати змогу вчитися чи працювати.

Попри те, що «ноутбуки-Франкенштейни» стали рятівним колом для багатьох, індустрія ремонту стикається з серйозними перепонами. Багато виробників навмисно ускладнюють ремонт: обмежують доступ до запчастин, використовують спеціальні гвинти та програмні блокування, змушуючи клієнтів купувати нові пристрої замість ремонту старих.

Сатіш Сінґха, заступник директора організації Toxics Link, яка займається проблемами поводження з відходами, вважає, що компанії просувають «планове старіння», ускладнюючи ремонт і змушуючи людей купувати нові пристрої. А подібні ремонтні майстерні дозволяють зменшити кількість електронних відходів.

Варто зауважити, що індійський уряд вже почав обговорення законів про право на ремонт, натхненних аналогічними ініціативами в ЄС та США. Однак прогрес залишається повільним, і ремонтні майстерні досі працюють у «сірій зоні», змушені купувати запчастини на неформальних ринках й шукати їх серед електронного сміття.

Наприклад, ринок Сілампур у Делі, найбільший хаб електронного сміття в Індії, щоденно переробляє близько 30 тис. тонн е-відходів, і майже 50 тис. неформальних працівників знаходять у них цінні компоненти. Ринок виглядає хаотичний лабіринт із гір зламаних плат, переплутаних проводів і тріснутих екранів, де працівники ретельно відбирають усе, що ще можна використати.

Джерело: The Verge