Чому на рукавах піджаків є ґудзики: нізащо не здогадаєтеся, яке у них призначення

Найчастіше ці ґудзики взагалі не мають жодної практичної функції — вони пришиті винятково як декоративний елемент.

Та попри це, їх можна побачити на кожному піджаку, незалежно від марки, стилю чи вартості виробу.

Як виникла ця мода і чи дійсно ґудзики на рукавах колись виконували корисну функцію? Існує чимало версій їхнього походження — від легендарних і сумнівних до цілком логічних та історично обґрунтованих.

Легенда про Наполеона.

Ця версія — найвідоміша, але й одна з найсумнівніших.

Згідно з нею, ініціатором появи ґудзиків на манжетах був сам Наполеон Бонапарт.

Нібито він наказав пришити до рукавів уніформи металеві ґудзики, щоб солдати не витирали обличчя чи ніс рукавами, псуючи зовнішній вигляд мундирів.

Ґудзики, особливо взимку, мали створювати дискомфорт під час такого жесту, змушуючи вояків користуватися хустинками.

Однак ця історія не витримує перевірки фактами.

Історики зазначають, що подібні декоративні елементи з’явилися ще у XVII столітті — задовго до Наполеона.

А широке використання металевих ґудзиків на військовій формі почалося лише після 1784 року.

Тож ця версія — радше приваблива вигадка, ніж історична правда.

«Кульова» теорія.

Існує ще одна популярна версія, згідно з якою ґудзики на манжетах колись виконували роль «запасних куль» — у разі крайньої необхідності солдат міг витягти ґудзик і використати його для заряджання рушниці.

Однак ця теорія теж не має жодних історичних доказів.

Немає жодних достовірних згадок чи підтверджень такого використання ґудзиків в офіційних джерелах.

Всі подібні згадки — це художні вигадки, які можуть траплятися у літературі.

Отже, ця версія є лише ще одним міфом.

Найбільш правдива версія.

Найпереконливіша та документально підтверджена версія походження ґудзиків на манжетах пов’язана з лікарями, зокрема, хірургами.

У XVII столітті в лондонському районі Севіл-Роу медики часто замовляли костюми з ґудзиками на манжетах, щоб у разі необхідності швидко відкрити рукав і закотити його, не знімаючи весь верхній одяг під час надання невідкладної медичної допомоги.

Це рішення виявилося настільки зручним і практичним, що з часом стало популярним трендом.

Ґудзики почали з’являтися на військовій формі та цивільному одязі чоловіків.

В історичному контексті функціональні ґудзики стали ознакою дорогого, індивідуально пошитого одягу, оскільки їхнє виготовлення вимагало складної ручної праці і виконувалося лише досвідченими майстрами.

Тому такі елементи могли собі дозволити лише лікарі та аристократи.

Однак з розвитком масового виробництва в XX столітті більшість фабрик почала пришивати суто декоративні ґудзики, імітуючи традиційний стиль, але без практичної функції.

Це дозволило зберегти класичний вигляд одягу, водночас значно зменшивши витрати на його виробництво.