Глумливі карнавали, антирелігійні спектаклі та не лише: як в СРСР "вбивали" Великдень

Великдень — це свято, що наповнює серця мільйонів людей світлом, вірою і надією. Але ще менше ніж сто років тому, в радянській імперії атеїзму, це свято було не лише під забороною, а й перетворене на об’єкт насмішок, знущань і пропагандистського тролінгу.

Як саме "святкували" Великдень у СРСР, йдеться у "Блогу візуальних уламків". Після більшовицького перевороту 1917 року нова влада вирішила знищити релігію як "пережиток царизму".

Уже в 1919 році радянська пропаганда запустила журнал "Революція і церква", а невдовзі почали вигадувати й "народні" методи боротьби з вірою. Видавали "Антирелігійні пісенники", влаштовували альтернативні свята і навіть вигадали свій варіант Великодня — "Комсомольський" або "Червоний Великдень".

У центрі міст замість хресних ходів проводили антирелігійні спектаклі, дитячі ранки, масові глумливі карнавали. На таких подіях звучали абсурдні слогани, як-от: "До 1922 року Марія народжувала Ісуса, а в 1923 – комсомоленка". Під акомпанемент віршів Дем’яна Бєдного і сатиричних частівок висміювали не лише священників, а й саму ідею віри.

Школи, піонерські табори та навіть дитсадки стали полями виховання "юних безбожників". Створювались гуртки, де діти розігрували антирелігійні сценки, співали глузливих пісень і навчались називати релігію "опіумом для народу".

Видання "Безбожник" у форматі газети та журналу стало голосом "Союзу войовничих безбожників". Сторінки рясніли провокаційними карикатурами, віршами та лозунгами на кшталт: "Звільни свої житла від темних ликів ікон!" або "Христос воскрес – а ти ще досі віриш у байки?"

Проте життя — складніша річ, ніж пропаганда. Попри жорсткий пресинг, люди ховали у коморах паски, малювали крашанки й по-своєму, таємно святкували Великдень. І хоча в офіційних магазинах довгі роки не було й натяку на святкову випічку, в народі зберігалися рецепти, традиції, віра. У 70–80-х ситуація дещо пом’якшилась: у продажу з’явились "кекси весняні" — добре замасковані паски.

І вже в роки перебудови все повернулося на круги своя. Колишні борці з релігією ставали першими у черзі до храму, а в телеефірі знову зазвучало "Христос воскрес!".

Раніше "Телеграф" писав, чим у СРСР замінювали паски. За часів релігійної відлиги альтернативою цьому продукту став кекс.