Китай шантажує Москву умовами газових поставок та відмовляється від маршруту через Казахстан

Китай сумнівається в економічній доцільності реалізації проєкту з постачання російського природного газу до КНР через територію Казахстану. За словами посла КНР у Росії Чжан Ханьхуея, транспортування газу цим маршрутом виявилося б надто дорогим для кінцевого споживача, а сам проєкт виглядає малореалістичним.

Про це дипломат заявив у коментарі журналістам, передає агентство "Інтерфакс". Ханьхуей пояснив, що наявний газопровід у Казахстані вже використовується для прокачування казахстанського газу до Китаю. Для постачання російського ресурсу потрібно будувати нову гілку, що потребуватиме значних інвестицій.

"Це дорогувато. Російська сторона вивчає це питання, але це нереально. Фактично не виходить", — наголосив представник КНР.

Як альтернативу китайський дипломат запропонував Росії зосередитися на розвитку маршруту через територію Монголії, який є частиною перспективного газопроводу "Сила Сибіру-2". Інший варіант — розширення виробництва та експорту скрапленого природного газу (СПГ), що, за оцінкою Пекіна, може мати кращі перспективи.

Вперше про ідею постачання газу до Китаю через Казахстан повідомив віцепрем’єр-міністр РФ Олександр Новак у грудні 2024 року. За його словами, потужність нової труби могла б сягати 45 мільярдів кубометрів на рік, з яких 10 мільярдів передбачалося використати для газифікації північних регіонів Казахстану. При цьому жодної конкретики щодо строків запуску або початку будівництва оприлюднено не було.

Обговорення цього маршруту активізувалося на тлі затягування проєкту "Сила Сибіру-2". Попри постійні заяви Москви про готовність до його реалізації, в офіційних китайських джерелах будь-які згадки про цей газопровід практично зникли. Згідно з повідомленнями ЗМІ, головною перешкодою залишається ціна: Пекін вимагає поставок за цінами, близькими до внутрішньоросійських, та не готовий фінансувати будівництво інфраструктури. Це фактично позбавляє проєкт економічного сенсу для РФ.

Китай водночас не відчуває критичної залежності від імпорту російського газу. Окрім власного видобутку, країна активно закуповує ресурс у третіх держав і має довгострокові контракти на постачання СПГ. На цьому тлі вимоги Пекіна виглядають як жорстка позиція в перемовинах — і, можливо, як інструмент тиску на Москву в умовах її дедалі більшої залежності від китайського ринку.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що громадяни Китаю, які воюють на боці Росії проти України, є найманцями та не мають офіційного статусу. Водночас Пекін надсилав своїх військових офіцерів до Росії з метою вивчення досвіду сучасного ведення бойових дій.