У Нацгвардії створили два корпуси, які очолили командири "Азову" та "Хартії"
Національна гвардія України створила два корпуси, які очолили командир 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" полковник Денис Прокопенко (Редіс) та командир 13-ї бригади оперативного призначення "Хартія" полковник Ігор Оболєнський (Корнет). Про це повідомив командувач Нацгвардії Олександр Півненко в коментарі агентству "Інтерфакс-Україна".
- Наші бригади мають значний досвід, командири досвідчені й користуються авторитетом не тільки в Нацгвардії, а й у Збройних силах, — наголосив він.
У телеграм-каналі «Азову» розповіли, що до складу 1-го корпусу «Азов» увійшли 1-ша президентська бригада оперативного призначення «Буревій», 12-та бригада спеціального призначення «Азов», 14-та бригада оперативного призначення «Червона Калина», 15-та бригада оперативного призначення «Кара-Даг» та новостворена 20-та бригада оперативного призначення «Любарт».
Створення корпусів — це частина загальної реформи, у рамках якої Збройні сили України переходять від тимчасових органів управління військами — оперативно-тактичних угруповань і тактичних груп до корпусної системи.
Корпуси передбачають об’єднання кількох бригад НГУ та допоміжних підрозділів під єдиним командуванням. Це дозволяє ефективніше координувати дії на великих ділянках фронту, оптимізувати логістику та управління ресурсами.
За словами Півненко, для більш ефективного виконання задач необхідно, щоб командир корпусу був безпосереднім керівником для своїх підрозділів, знав командирів бригад, а вони його. Знав і розумів стан справ і специфіку своїх підрозділів, наявних сил і засобів.
- Тобто, аби командир корпусу за рахунок своїх підрозділів, що є у нього в підпорядкуванні, діяв на передовій "єдиним фронтом". Нероздільним. Це часто було однією із проблем та основних викликів в питання налагодження взаємодії. Бо коли одна бригада в одному місці, друга – в іншому, дуже важко здійснювати управління, — зазначив командувач Нацгвардії.
Півненко додав, що корпусна система дозволить значно покращити комунікацію між військовими та зробити армію більш ефективною. Реформа враховує досвід війни з РФ, зокрема необхідність швидкого маневрування, стійкості до ударів противника та здатності утримувати великі території, проводити контрударні дії. Корпусна структура має підвищити гнучкість і стійкість військ та підрозділів НГУ зокрема, які залучені до виконання завдань на фронті.
- Це сприятиме ефективнішій координації оборонних і наступальних дій. Крім того, інформація про планування операцій буде більше обмежена – знатимуть лише ті, хто відповідатиме за планування, відповідно менша ймовірність витоку таких відомостей. Сама ж корпусна структура вже частково тестувалася в зонах бойових дій, зокрема на Донбасі, де укрупнені угруповання показали кращу координацію порівняно з роздрібненими групами, — пояснив він.
Армійські корпуси матимуть власні штаби, розвідувальні, артилерійські та логістичні підрозділи, що підвищить їхню самостійність у виконанні бойових завдань без необхідності постійного залучення вищого командування на таких етапах. Корпусна структура розподіляє навантаження між командуваннями різних рівнів, додав Півненко, зазначивши, що, зважаючи на активні бойові дії, реформування не може відбуватися швидко.
- 3 лютого Сирський повідомив про початок переходу ЗСУ на корпусну структуру управління.
- 23 лютого журналіст Юрій Бутусов повідомив, що призначено 18 командирів корпусів, які займатимуть свою смугу фронту та отримають певний постійний комплект військ.

