Чому дати Великодня відрізняються в західному та східному обрядах: подробиці

2025 року християни східного та західного обряду святкуватимуть Великдень в один день — 20 квітня.

Це рідкісне явище, адже ще торік різниця між датами становила 5 тижнів (5 травня — у православ’ї, 9 квітня — у католиків).

Про це повідомило видання Universe.

За біблійними описами, розп’яття та воскресіння Христа відбулися між п’ятницею та неділею після початку юдейського Песаха — свята, яке припадає на 14 число місяця нісан.

Однак давньоєврейський календар, заснований на місячних циклах, постійно «ковзає» відносно сонячного юліанського календаря.

Місячні календарі з’явилися ще 10 000 років тому — спостерігати за фазами Місяця було набагато простіше, ніж відстежувати рух Сонця.

Але 12 місячних місяців (≈354 дні) на 11 днів коротші за сонячний рік (≈365,25 днів).

Щоб компенсувати різницю, кожні кілька років додавали 13-й місяць.

433 року до н.

афінський астроном Метон відкрив 19-річний цикл, який дозволив узгодити місячний і сонячний календарі.

Цей принцип став основою для обчислення дати Песаха.

У V столітті Вікторій Аквітанський поєднав Метонів цикл із 28-річним сонячним циклом, отримавши «Великий Індикт» — 532 роки, після яких дати Великодня повторюються.

Діонісій Малий у VI столітті використав цю систему, закріпивши весняне рівнодення на 21 березня — хоча астрономічна дата може відрізнятися.

Східні християни й досі визначають дату Великодня за таблицями Діонісія Малого, розробленими ще в VI столітті.

Ця система дозволяє обчислити свято для будь-якого року без складних астрономічних спостережень.

Проте цей метод має суттєвий недолік: через похибку в 19-річному циклі Метона розбіжність між обчисленою та реальною пасхальною повністю зростає з часом.

До того ж весняне рівнодення, яке вважається 21 березня, насправді часто настає 20 числа.

1582 року Папа Григорій XIII провів календарну реформу, «викинувши» 10 днів і впровадивши нові правила для високосних років.

Це змусило змінити й методику розрахунку Великодня: григоріанська дата тепер часто випереджає юліанську.

Проте в 30% випадків дати збігаються, а в інших — розходяться на 1, 4 або 5 тижнів.

Цікаво, що жоден із цих алгоритмів не враховує реальний рух Місяця та Сонця — вони лише штучні математичні моделі.

Навіть у григоріанській системі рівнодення фіксується як 21 березня, хоча астрономічно воно вже давно «перемістилося».

У XVIII–XIX ст.

німецькі та шведські протестанти використовували таблиці Кеплера, щоб визначати свято за місячними фазами.

Але згодом вони повернулися до традиційного методу, узгодивши його з католиками.

1923 року православні ієрархи на Константинопольській нараді запропонували перейти на «новоюліанський календар» і обчислювати Великдень за астрономічними даними: перша неділя після повні, що настає після весняного рівнодення (за єрусалимським меридіаном).

Альтернативою була фіксована дата — друга неділя квітня.

Але жоден варіант не був остаточно прийнятий.

Питання знову обговорювалося на Всеправославному соборі 2016 року, але консенсус так і не знайшли.

Тому різні конфесії й досі святкують Великдень за власними правилами — і ця дата вже давно відірвана від реального руху Місяця та Сонця.

2025 року християни західного та східного обряду святкуватимуть Великдень разом 20 квітня.

Наступний раз таке трапиться лише 2034-го.