/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fb339aeab680ceffae1aaf0ae2673c654.jpg)
Як найбільша повінь в історії утворила море: дослідження вчених
Близько 5 млн років тому вода з Атлантичного океану прорвалася через сучасну Гібралтарську протоку.
За однією з теорій, вона стрімко ринула вниз по кілометровому схилу в тоді майже висохле Середземне море, заповнивши його за лічені місяці.
Обсяг води у піковий момент був у тисячу разів більший, ніж сьогоднішній потік Амазонки.
Про це повідомляє Sciencealert.
Це явище, відоме як Занклейський мегапотоп, могло стати найбільшою одиничною повінню в історії Землі.
Хоча частина вчених досі ставить цю теорію під сумнів, нові дослідження дають їй додаткові аргументи.
Ще у XIX ст.
геологи звернули увагу на великі відкладення солі на дні Середземного моря.
У 1970-х роках буріння підтвердило, що близько 6 млн років тому море майже повністю висохло — цей період отримав назву Мессинська соленосна криза.
Середземне море перетворилося на суху западину з кількома солонуватими озерами, що періодично живилися річками.
Згодом, коли вода знову прорвалася до регіону, вона відновила морське середовище, але вже з великими змінами — менше ніж 11% морських видів пережили цю кризу.
У новому дослідженні вчені, зокрема з Мальти й Італії, проаналізували геоморфологію району Сицилійського порогу — підводної височини між Африкою та Італією, яка розділяє західне і східне Середземне море.
На півдні Сицилії вони виявили згладжені пагорби та глибокі ерозійні жолоби — схожі на ті, що виникли в США після прориву льодовикового озера Міссула.
У розрізах цих пагорбів знайшли уламки скель, які могли бути перенесені потоком потужної води понад 5 млн років тому.
Комп’ютерна модель показала, що вода могла рухатися зі швидкістю до 115 км/год., утворюючи пагорби та вимоїни завглибшки понад 40 м.
Усього в одній ділянці Сицилійського порогу потік становив до 13 млн куб.
м води за секунду — у 65 разів більше, ніж сучасна Амазонка.
Це лише частина того об’єму, що спочатку ринув через Гібралтар, а згодом — до східної частини моря поблизу Сицилії.
Якщо ця гіпотеза підтвердиться повністю, то Занклейський мегапотоп залишиться унікальним катастрофічним епізодом в історії планети.
До слова, дослідники з’ясували, що написана понад 2100 років тому Книга Ювілеїв містить нове, більш надприродне пояснення подій Великого потопу, яке відрізняється від класичного опису в Біблії.

