/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fb7b1c919e93fd7eea730c762076ed034.jpg)
"Це не "гарматне м"ясо": як ЗСУ трималися понад місяць в оточенні у Торецьку й змогли вийти
Російські військові намагаються повністю встановити контроль над містом Торецьк на Донеччині. За інформацією ЗСУ, у місті вже тривають запеклі вуличні бої. Якщо ворог візьме Торецьк, це відкриє йому шлях до Костянтинівки – одного з найбільших міст Донбасу, що наразі підконтрольне Україні.
Видання "Настоящее время" (створене за ініціативи "Радіо Свобода" та "Голосу Америки") поспілкувалися з військовими ЗСУ, які більше місяця утримували позиції в Торецьку.
"Повертаєшся з бою, переглядаєш відео і не можеш повірити, що все це справді пережив. Це повне божевілля. Дивишся на екран — і страшно. Там, у самому епіцентрі, просто працюєш: тіло на автопілоті, все максимально зібрано", — розказує офіцер Богдан Кушнір.
Евакуацію українських бійців з міста назвали "Операція "Життя". Адже після 35 днів ізоляції Силам оборони вдалося вивести групу з небезпечної зони.
Кушнір зізнався: він не вважає себе жорсткою людиною, проте війна змусила проявити ті риси характеру, які у мирному житті залишаються прихованими. Він — офіцер штурмового підрозділу "Сафарі" з бригади Нацполіції "Лють". На війну пішов ще у 2014 році, потім повернувся до цивільного життя, але після повномасштабного вторгнення 2022 року знову став на захист своєї країни.
В оточення він потрапив випадково — під час командирської розвідки.
"Я просто виїхав оцінити обстановку, не планував застрягти на місяць. Тим більше — взимку, при -15 чи навіть -18", — згадує чоловік.
Бійці утримували крайній оборонний рубіж — звичайний житловий будинок у Торецьку. Штурм почався раптово.
"Йшли впевнено і жорстко. Це не "гарматне м’ясо", як звикли казати. Вони діяли наполегливо. Якщо не вдалося пробити один напрямок, йшли іншим. Штурмували по 12 годин без перерви — з п’ятої ранку до п’ятої вечора. Були групи, які не відступали, просто залишались лежати на полі бою", — розповідає Кушнір.
Після трьох тижнів напруженого опору ситуація стала критичною: морози посилювалися, солдати хворіли, а штурми не припинялися. Тим часом, в голови українських бійців закрадалися важкі думки. Із семи бійців у групі Кушніра троє були поранені, проте позиції не залишили. Навіть навпаки — змогли взяти кількох полонених.
Через місяць до зруйнованої будівлі, де вже не було що захищати, прорвалася бронетехніка — це дозволило нарешті провести евакуацію. Так завершилась "Операція "Життя"".
Утримання Торецька зараз залишається одним з ключових завдань для українського командування. Команда Богдана Кушніра зараз на ротації, але вже готується повернутися на позиції.
Нагадаємо, що відео з висоти пташиного польоту, на якому видно теперішній стан Торецька в Донецькій області, оприлюднила 14 квітня пресслужба 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України.
Також, під час зйомок у Донецькій області, де журналісти мали висвітлювати, як українські воїни стримують ворожі штурми, трапився непередбачуваний інцидент — заступнику командира довелося терміново виїжджати, щоб врятувати важкопораненого побратима.

