/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F641e6df2589100f380711ba9d0455a95.jpg)
Домовленість про припинення вогню, запропонована Трампом, під загрозою зриву — The Economist
Дональд Трамп, який раніше обіцяв завершити війну в Україні "за один день", тепер, за словами джерел, сподівається досягти припинення вогню протягом перших 100 днів свого президентства — тобто до кінця квітня.
Він почав називати війну "війною Байдена", однак побоюється, що затяжний конфлікт може стати й його проблемою.
Про це пише The Economist.
Після того, як Україна погодилася на 30-денне безумовне припинення вогню 11 березня, Росія не дотрималася цієї домовленості, натомість продовжила та посилила атаки.
13 квітня дві ракети РФ вдарили по Сумам, убивши 34 людини, більшість із яких перебувала на богослужінні у Вербну неділю.
Це сталося через кілька днів після удару по Кривому Розі, де загинуло 20 осіб.
Очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський закликав команду Трампа зрозуміти, що Кремль "знущається з їхньої доброї волі".
Попри це Трамп зберігає м’яке ставлення до Росії й критичне — до України.
Він назвав удар по Сумам "жахливою помилкою", а 14 квітня навіть заявив, що Україна сама винна в російському вторгненні, додавши: "Ви не починаєте війну проти когось, хто в 20 разів більший за вас, і не очікуєте, що вам дадуть ракети".
Деякі прибічники Трампа твердять, що він готовий діяти жорсткіше: він відновив низку санкцій проти Росії, згадав про можливі "вторинні мита" для країн, які купують російську нафту, і закликав Москву "почати діяти".
Проте жодних конкретних нових санкцій запроваджено не було.
У березні адміністрація Трампа тимчасово призупинила постачання зброї та розвідданих до України.
Як заявив його радник Кіт Келлог, це було "ударом по носі", що нібито спонукало Київ погодитися на припинення вогню.
Водночас щодо Росії не було задіяно жодного подібного тиску.
10 квітня в Стамбулі відбулася зустріч американських і російських офіційних осіб, під час якої обговорювалися питання роботи посольств.
Також було здійснено обмін полоненими.
За повідомленнями російських ЗМІ, зближення триває незалежно від переговорів щодо війни.
Коли Трамп представив свої універсальні "взаємні тарифи", Україна потрапила до списку з мінімальною ставкою 10%, тоді як Росія була виключена — формально через наявні санкції.
Для Києва певною втіхою стало те, що на тлі торговельної напруженості ціни на нафту знизились із 80 до 65 доларів за барель, що скоротило надходження до бюджету Росії.
У заявах Трампа немає згадок про подальшу військову допомогу Україні.
Підтримка США з боку адміністрації Джо Байдена скоро вичерпається, а нових постачань Трамп не схвалював.
Ймовірність нових бюджетних рішень на користь України має вигляд вкрай низької.
США почали виводити війська та техніку з Жешува — ключового логістичного центру в Польщі, звідки здійснювалося постачання зброї до України.
Тепер ці обов’язки мають перейти до європейських військових.
На цьому тлі міністр оборони США Піт Гегсет не прибув на засідання Контактної групи з питань оборони України, яке відбулося 11 квітня в Брюсселі.
Хоча його попередник Ллойд Остін регулярно очолював подібні зустрічі, Гегсет доєднався лише у форматі відеозв’язку.
Ознакою зміни пріоритетів стала і неформальна розмова представників Пентагону з одним із союзників, у якій пролунало запитання, чому той досі постачає зброю Україні.
Запит залишився без відповіді.
Дипломати у Вашингтоні також повідомляють, що деякі помічники Трампа приватно заявляють про втому від зусиль Європи зі зміцнення української оборони.
Як часто буває з адміністрацією Трампа, важко відрізнити чітку політику від хаотичних сигналів.
Європа наразі просуває два ключові напрямки дій.
Перший — це ініціатива Великої Британії та Франції щодо створення європейських "сил підтвердження", які надаватимуть підтримку Україні після потенційного припинення вогню.
Москва виступає проти цього, а Сполучені Штати утримуються від будь-яких гарантій підтримки цих сил.
За задумом, такі підрозділи не охоронятимуть лінію фронту, а розміщуватимуться на заході України для навчання військових і, можливо, спільного патрулювання повітряного простору.
Європейські лідери сподіваються таким чином продемонструвати Трампу, що вони беруть на себе частину відповідальності за європейську безпеку, прагнучи зберегти хоча б часткову участь США у НАТО, якщо не в підтримці України.
Згідно з цим планом, система стримування РФ буде будуватися на трьох рівнях: українські сили утримуватимуть східний фронт, європейські підрозділи працюватимуть на заході, а американська присутність залишатиметься в інших країнах НАТО.
Однак реалізація цієї ідеї залежить від припинення вогню, яке досі залишається недосяжним.
За словами джерел, Стів Віткофф, спеціальний представник Трампа у перемовинах із Росією, нібито заявив, що найшвидший шлях до миру — це дозволити Росії захопити чотири українські області, на які вона претендує, включно з тими, які ще не контролює.
Така ідея є неприйнятною для Києва та європейських країн.
З огляду на це виникає друга лінія дій — нарощування військової допомоги з боку Європи.
Колишній радник Ради національної безпеки США Девід Шімер закликав європейців до рішучіших кроків: передавати Україні більше озброєнь попри власні ризики, інвестувати у військово-промисловий комплекс України, домовлятися з Трампом про закупівлю американських систем ППО та використовувати заморожені російські активи для фінансування оборони.
"Оскільки Росія налаштована продовжувати війну, а США, схоже, відходять, Україні доведеться боротися далі", — заявив Шімер.
За його словами, саме зараз настав момент, коли європейські країни повинні активізувати свою допомогу, щоб Україна змогла захищатися та примусити Путіна до серйозних перемовин.
Раніше у Російській Федерації вкотре назвали власні умови для мирного рішення в Україні.
Одна з них — це без'ядерний статус України.

