Радослав Сікорський

Сікорський Радослав: міністр закордонних справ Польщі з грудня 2023 року 

Сікорський Радослав — колишній журналіст і військовий кореспондент, який успішно очолював міністерства оборони та закордонних справ. 

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Декларація

Біографія

Радослав (Радек) Томаш Сікорський народився 23 лютого 1963 року в місті Бидгощ, Польща.

Освіта

У 1981 році після закінчення 1-ї середньої школи в рідному місті Радослав переїхав до Великобританії, щоб вивчати англійську мову. Потім вступив тут до Оксфорду, де вивчав філософію і політологію.

У 1999 році Сікорський закінчив вищий курс захисту на факультеті національної безпеки в університеті оборони у Варшаві.

Сім’я

У 1980-х роках Сікорський кілька років перебував у відносинах з британською актрисою Олівією Вільямс.

У 1992 році Радослав одружився з американською журналісткою Енн Епплбаум (1964 р.н.). Вона навчалася в Єльському університеті та Лондонській школі економіці, працювала в The Economist та The Spectator. 

У 2004 році Енн отримала Пулітцерівську премію за книгу про ГУЛАГ. Епплбаум пише для журналу The Atlantic, займає пост старшого наукового співробітника Інституту Агори школи перспективних міжнародних досліджень Університету Джонса Хопкінса.

У 2000 році у подружжя народився син Олександр, через два роки з'явився ще один син — Тадеуш.

Кар'єра

З середини 1980-х Радослав працював журналістом-фрілансером. Писав для The Spectator та The Observer. Побував у багатьох гарячих точках, в тому числі в Афганістані, Анголі та Югославії.

У 1987 році Сікорський здійснив стоденну подорож під радянським бомбардуванням до стародавнього міста Герат в Афганістані. Через рік World Press Photo нагородила польського журналіста за знімки афганської сім'ї, вбитої в результаті бомбардування і муміфікованої у своєму будинку. 

У 1989 році на основі подорожі в Герат Радослав написав книгу “Попіл святих. Подорож до Герата у воєнний час", а також став героєм документального фільму "Польські моджахеди: Радослав Сікорський", знятому каналом Discovery. У тому ж році Сікорський написав для National Review пророчу статтю "Прийдешній розпад комунізму".

Він був редактором циклу аналітичних публікацій об'єднаних заголовком "European Outlook", публікувався в The Wall Street Journal і Rzeczpospolita, консультував медіамагната Руперта Мердока.

На початку 1990 років Сікорський повертається до Польщі та пише в якості польського кореспондента для The Sunday Telegraph. Також Радослав стає тележурналістом. Він веде на польському телебаченні програму "Інтерв'ю місяця", де його гостями були Маргарет Тетчер, Лех Валенса, Вацлав Клаус, Генрі Кіссінджер та інші відомі політики.

У 1992 році Сікорський переходить з журналістки в топполітику, зайнявши пост заступника очільника міністерства оборони. Займався інтеграцією польської армії до структур НАТО. У 1998 році він переходить на ту ж посаду до міністерства закордонних справ. 

Роком раніше на виборах до Сейму він балотувався як кандидат по Бидгощському виборчому округу, але не отримав депутатський мандат.

Натомість на посаді заступника міністра закордонних справ Радослав опікав консульську службу та ініціював реформу послуг для поляків за кордоном. Сікорський підписав угоди про скасування віз з країнами Азії, Африки та Латинської Америки. Він запровадив програму "дешевих віз" для східних сусідів Польщі та розпочав відновлення пострадянської власності у Варшаві.

У 2002 році Радослав очолив проєкт "Нова атлантична ініціатива" в Американському інституті підприємництва, який знаходиться в столиці США. Через три роки він стає депутатом верхньої палати польського парламенту — Сенату. У жовтні 2005 року Сікорського призначають міністром оборони.

В цей час з його подачі польський Інститут національної пам'яті розсекретив документи членів Варшавського договору, які демонструвала радянські плани з використання ядерної зброї в наступальній війні проти НАТО.

Очільник оборонного відомства ввів електронні аукціони при закупівлях оборонної техніки, заощадивши міністерству значну суму грошей. Сікорський оголосив тендер на закупівлю парку нових літаків для державних перевезень. 

У лютому 2007 року Сікорський пішов у відставку напередодні вступу Польщі у війну в Афганістані на знак протесту проти діяльності начальника військової розвідки. 

Радослав приєднався до партії "Громадянська платформа", а згодом став заступником голови партії. На дострокових парламентських виборах того ж року він був обраний до нижньої палати парламенту — Сейму від "Громадянської платформи". А в листопаді знову очолив міністерство, на цей раз, закордонних справ. 

У 2008 році Сікорський завершив тривалі переговори з США щодо розміщення бази протиракетної оборони в Польщі, попри заперечення Росії.

Радослав був рішучим прихильником більш тісних зв'язків зі східними сусідами ЄС. Він висловився за інтеграцію цих країн в європейські структури, виступав за закріплення України в Євросоюзі та закликав до економічних змін в Білорусі. Сікорський виступав за відкриття кордонів ЄС з Україною.

Навесні 2010 року Радослав користувався одним із найвищих рейтингів схвалення та довіри серед польських політиків. Тому він вирішив взяти участь у президентських праймеріз партії "Громадянська платформа". Однак програв Броніславу Коморовському, який у підсумку й став президентом.

У листопаді 2011 року в ході європейської фінансової кризи очільник польського МЗС зазначив, що держави-члени ЄС стоять перед вибором між глибшою економічною інтеграцією і розпадом єврозони, а також вказав, що він менше боїться могутності Німеччини, ніж її бездіяльності. 

Сікорський закликав Берлін очолити дії щодо збереження єврозони. Цей виступ зустрів широкий резонанс у ЗМІ та серед європейських політиків.

У лютому 2014 року під час української Революції гідності Сікорський взяв участь у переговорах між українською владою та опозицією. У його присутності президент Янукович підписав угоду про збереження конституційного правління та сприяння мирним реформам в Україні.

У тому ж році під час переговорів про новий склад органів Євросоюзу уряд Польщі висунув Радослава кандидатом на посаду Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Однак тоді ця посада дісталася Федеріці Могеріні.

У вересні 2014 року Сікорський залишив посаду голови МЗС і став спікером (маршалом) Сейму. На цій посаді він провів ряд реформ: ввів нові стандарти поїздок парламентаріїв, спростив процедури голосування, санкціонував будівництво нової будівлі для парламентських комітетів.

Але в червні наступного року Радослав оголосив про свою відставку через скандал з незаконним прослуховуванням телефонних розмов. Серед іншого була опублікована розмова голови МЗС, в якій він досить критично висловився про польсько-американську співпрацю.

Попри те, що посадовець став жертвою незаконних дій інших осіб, він пояснив свій відхід тим, що не хотів кидати тінь сумніву на "Громадянську Платформу" перед виборами.

Наступні чотири роки Радослав був політичним аналітиком. Працював у Центрі європейських стратегій при Гарварді, в Інституті Бжезинського по геостратегії, Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.

У 2016 році він став головою наглядової ради Бидгощського технічного та технологічного парку. Свою платню він передав на соціальні цілі.

У 2019 році Сікорський був обраний депутатом Європарламенту від Куявсько-Поморського виборчого округу. Радослав увійшов до фракції Європейської народної партії, став головою делегації зі зв'язків з США і членом комітету у закордонних справах і підкомітету з безпеки і оборони.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Радослав заявив, що оскільки Кремль порушив Будапештський меморандум, Захід має право повернути Україні ядерну зброю.

У грудні 2023 року Сікорський вдруге був призначений міністром закордонних справ Польщі. Свій перший візит він здійснив до Києва. Радослав закликав західні країни переозброїтися і не зупиняти військове виробництво, поки триває війна в Україні. 



Декларація

За словами самого Сікорського, його зарплата в МЗС у 2024 році становить 13 тисяч злотих (близько 3300 євро) на місяць.

Згідно з декларацією про майно за 2023 рік він накопичив на своєму рахунку 230 тисячі злотих, 65 тисяч євро, 18 тисяч фунтів стерлінгів і 35 тисяч доларів. Загальна сума перевищує 740 тисяч злотих.

До 12 грудня 2023 року Радослав керував компанією "Sikorski Global" від якої отримав дохід у розмірі 908,29 тисячі злотих.

Крім того, очільник польського МЗС є власником акцій Silvair Inc. (16 411 штук) Goldman Sachs BDC (1 500 штук) і iShares MSCI Польща (430 штук) вартістю 80,7 тисячі злотих, 21,9 тисячі доларів і 9,7 тисячі доларів. Згідно із заявою, політик також є бенефіціаром пенсійних вкладів в США і Великобританії загальною вартістю майже 1,5 мільйона злотих.

Польський посадовець володіє 800-метровим садибним будинком в селі Хобелине, квартирою (133 кв.м) і комерційним приміщенням (66 кв. м). Як зазначив Сікорський, в історичний садибно-палацовий комплекс також входять: будиночок лісника, сад, ставок, парк і рілля загальною площею близько 13 гектарів.

З рухомого майна Радослав задекларував автомобіль Range Rover Sport, мотоцикл МВ 650 і трактор John Deere.