Як колективний Захід заохочує Путіна до нової агресії

Путін не зацікавлений в мирі з Україною. І хоча це він щодня доводить на практиці, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп намагається домовитись з недоговіроздатним російським диктатором, роблячи вигляд, що має справу з повноцінним політичним партнером. Не дивлячись на те, що втрати живої сили в Російській Федерації з початку великої війни сягають вже майже 1 мільйона чоловік, чиїсь сини, брати й батьки приносяться в жертву заради марнославства одного божевільного, який засів в Кремлі, та його маніакальної маразматичної впертості привласнити собі чужі території, законність чого ніколи не визнає міжнародна спільнота. 

Путін користується тим, що колективний Захід постійно відсуває червоні лінії. Але це лише заохочує його до нової агресії та зміцнює впевненість Кремля в тому, що він може нав’язати світові домінування Росії. Задля захоплення українських земель тиран кидає в м’ясорубку війни все нові й нові свіжі сили, знаючи, що це не спровокує незадоволення пересічних росіян, яким телевізор постійно віщає про чергові «перемоги» московитів в Україні.

Росіяни традиційно недооцінюють поточну ситуацію, саме тому їхня триденна війна в Україні триває вже четверний рік. І це при тому, що ні Америка, ні Європа не надають Україні зброї та боєприпасів в необхідній кількості, хоча і в НАТО, і в Пентагоні чудово знають, що потрібно для того, щоб вигнати росіян з української землі. Не кажучи вже, що від самого початку війни українці просили наших західних союзників закрити небо над Україною, та лише зараз західники підходять ближче до цього питання.

Вже досить скоро Путін не зможе фінансувати війну Росії, проте не всі на Заході виявляють бажання побачити, як розпадеться Російська Федерація через економічну катастрофу, чи через те, що вона втратила занадто багато солдатів на полі бою. Не дивлячись, що вже минуло більше 11 років з початку вторгнення Москви, наші західні партнери постійно стримують свою допомогу, нібито для того, щоб не спровокувати Путіна використати ядерну зброю. Хоча саме така їхня нерішучість і може підштовхнути його до такого радикального рішення.

Нині ситуація складається таким чином, що Європа більше вже не може відкладати своє остаточне рішення. Прикладом чого є затягування з протидією Гітлеру, що  коштувало європейцям мільйонів життів. Тому, якщо об’єднана Європа нарешті не прокинеться від політичного летаргічного сну, то це може призвести до загибелі нових мільйонів європейців. Вирішувати, як цього уникнути потрібно вже зараз, а не колись там потім, коли вже може бути занадто пізно.

Якщо Захід не перестане весь час демонструвати перед Російською Федерацією свою слабкість, то використання нею гарматного м’яса на фронтах війни може й спрацювати. Адже вже абсолютно очевидно, що Путін не піде на припинення війни, він просто зараз затягує час, щоб виграти собі ще декілька тижнів, до того, як він заявить  Дональду Трампу, що це зробити неможливо. Аргументуючи це своє рішення тим, що це б дало переваги Україні, тому Москва не може погодитися на таке смертельно невигідне для себе рішення.

І коли Трамп на весь світ публічно заявляє про цю непотрібну і марну війну, то для українців ця війна – це війна за існування великої європейської нації та за збереження суверенітету і незалежності Української держави. Як бачимо, тепер пріоритети в офіційного Вашингтону змінилися, й переконати в протилежному нового американського президента ніяк не вдається.

Як і не вдається ніяк переконати Захід у тому, що Путіна не хвилюють його втрати, однак досі в західному світі не було сильного уряду і жодного політика, щоб протистояти йому. Ситуацію погіршує те, що в Кремлі переконані, що в Україні вони воюють не з українцями, а з НАТО. Тому якщо Україні не вдасться виграти в цій війні, то вони вважатимуть, що взяли верх над Північноатлантичним альянсом і будуть готуватися диктувати свої вимоги Європі. А цього в жодному разі допустити не можна.

Людське життя не має цінності – це виправдання для тоталітарної країни Росії. Тому колосальні втрати в один мільйон – це звичайне гарматне м’ясо, яке нічого не варте ні для російського деспота, ні для його злочинного оточення. Путін знаходиться в стані «геополітичного гону», коли він нічого не бачить і не чує. Він маніакально збуджений ідеєю знищення української державності, і зупинити його на цьому шляху можна тільки силою. Жодні умовляння та спроби досягти компромісу з вбивцею, який прийшов вас убивати, тут ніколи не спрацюють.

Щоб довести, що вони серйозно ставляться до миру, путінський терористичний режим спочатку повинен припинити свої злочинні напади на мирних жителів у прикордонних районах України, на Донбасі, Херсонський та Запорізькій областях. Адже щодня сучасні російські послідовники Гітлера полюють на невинних і беззахисних людей за допомогою дронів. Російські безпілотники, начинені вибухівкою, націлені на будь-яку людину, яка тільки потрапила в поле зору.

Відморожені бандити Путіна ракетами та дронами нещадно обстрілюють жінок, людей похилого віку та дітей, намагаючись вражати житлові будинки, магазини, школи, дитячі садочки, лікарні, об’єкти соціальної та транспортної інфраструктури. Це дії не тих, хто хоче миру. Всі ці факти наглядно свідчать про те, що в плани путінської хунти не входить припинення вогню та досягнення політичного врегулювання конфлікту. Режим Путіна не має політичної волі до миру. Він і його прихильники патологічно одержимі кровопролиттям, терором, завданням шкоди та максимальних страждань цивільному населенню України. І нарешті потрібно відкрити очі на відвертий геноцид Російською Федерацією українського народу.

Водночас російська офіційна пропаганда розганяє інформацію про те, що нібито це саме Україна не хоче миру. Тоді, як українці погодилися на припинення вогню, але Москва це відкинула. Росія, яка віроломно напала на Україну, продовжує підло звинувачувати її в насильстві, яке сама ж вчиняє. Ще трохи й московці вже почнуть обвинувачувати Україну, що це вона сама напала на них, і тому росіяни змушені були захищатися. Проте всі ми знаємо, хто справжній розпалювач війни, – він засів у Кремлі.

У тьмяно освітлених залах Кремля група старіючих безумців-маразматиків, яку переслідують привиди холодної війни, хочуть вирішити долю України. Вони переконані в тому, що залізну завісу потрібно повернути на її місце та бачать загрозу від українців в кожній тіні на стіні. Ці збочені путіністи намертво застрягли в 1991 році, і головною своєю місією вбачають відродження СССР за будь-яку ціну. Тому вони відкидають дипломатію, вважаючи її проявом слабкості, а свою неприховану параною перенесли у велику політику. 

Вірус російського імперського реваншизму дуже небезпечний не тільки для України, але й для всього світу. Але Путін бездумно провокує Третю світову війну й продовжує залякувати використанням ядерної зброї, думаючи що в разі чого йому вдасться пересидіти її наслідки в одному з численних своїх підземних бункерів. Якщо Москва піде на ескалацію, ми, швидше за все, матимемо ядерний обмін і при цьому можуть загинути мільярди людей. Виглядає на те, що в часи холодної війни совітські лідери були набагато більш розсудливими, ніж ці кремлівські старці, які своїми діями відверто провокують Армагеддон.

Як відомо, для танго потрібно двоє. Російська Федерація просто намагається виграти час, в Дональд Трамп чомусь повівся на ці геополітичні дурки Путіна. Який не має жодних намірів завершувати війну, а Китай, Північна Корея і Іран підштовхують його у цьому напрямку. З початку Великої війни російський диктатор постійно змінював причину, чому він вторгся в Україну. Але тепер причина всім вже стала зрозуміла – знищити український народ, старти Українську державу з мапи світу та загарбати всі українські землі.

А проміжний варіант тимчасового «миру» полягає в тому, що Москва готова погодитися лише на своїх умовах на призупинення військових дій, що включає стратегічну поразку України та незаконне відторгнення  частини її суверенних територій. А далі вона продовжить свою війну перегрупувавши свої сили.

Проте кегебешного гнома нічого не навчила доля його попередників-диктаторів Саддама Хусейна, чи Муаммара Каддафі. Він грає жорстоко, але занадто зациклений на своїй ідеї-фікс, щоб зрозуміти, що його гра підходить до завершення.  Кошмарити світ Путін довго далі не зможе.

Він настільки зациклений на війні в Україні, що може воювати доти, поки в Росії нікого вже буде посилати на цю війну. Єдина його можливість продовжити протистояння полягає в тому, що не дивлячись на свою зарозумілість та пихатість, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп абсолютно неефективний для успішного протікання мирного процесу. Оскільки єдиний мир, який визнає Путін – це потужна демонстрація своєї сили колективним Заходом.

На разі він опинився на «політичній розтяжці». Щойно буде припинення вогню, росіяни зрозуміють повний провал його так званої «спеціальної військової операції». А найбільше чого боїться Путін – це втратити свою безмежну владу над Росією. Адже після цього буде підняте питання відповідальності за всі ті злочини, які скоїв його режим за 25 років його перебування на вершині піраміди влади.

Довірливість зомбованого російського населення і його відстороненість від політики вдалося досягти шляхом того, що всі засоби масової інформації в Росії контролюються державою, а усі незалежні ЗМІ закриті або змушені були виїхати. Маячні твердження про те, що Україною керує «нац-ський режим» і подібна нісенітниця, це єдине, що росіяни можуть бачити в своїх теленовинах і читати в своїх ЗМІ. Альтернативна інформація в Російській Федерації наглухо заблокована. І хоча явно не всі насправді вірять у все це путінське безглуздя, але іншої інформації там просто немає.

 Європі необхідно усвідомити з ким в Московії вони можуть мати справу та перестати далі жити в відстороненій реальності. Зараз необхідно вводити проти Росії потужні нові санкції. Інакше в Москві й далі вважатимуть, що в Брюсселі сидять слабаки, які не усвідомлюють, що на них може чекати, якщо європейці й далі продовжуватимуть демонструвати свою геополітичну інфантильність.

Адже враховуючи, що Путін не збирається зупинятися, навіть незважаючи на те, що Дональд Трамп наполягає на цьому, потрібно американцям повернутися до тієї обіцянки, яку їхній президент дав, коли робив спроби змусити Путіна припинити воєнні дії. А саме: надати Україні всю необхідну зброю, якщо той не погодиться на мир. В травні ми зможемо переконатися – наскільки Трамп готовий виконати цю свою обіцянку.