Український досвід: у Європі з'ясовували, як прорвати російську ППО без допомоги США, — RUSI

Королівський об'єднаний інститут оборонних досліджень (RUSI) опублікував докладну аналітичну доповідь, у якій вивчається можливість придушення російської системи протиповітряної оборони силами країн Європи без участі США.

Дослідження ґрунтується на даних про реальні бойові дії в Україні та аналізі російської тактики застосування зенітних ракетних комплексів. Ключовий висновок: у поточному стані збройні сили європейських країн не мають у своєму розпорядженні достатніх засобів і тактик для успішного придушення глибокоешелонованої російської ППО. Таке завдання раніше вважалося прерогативою США, що володіють необхідними засобами радіоелектронної боротьби, протирадіолокаційним озброєнням і спеціалізованою авіацією, такою як EA-18G Growler.

Проблеми в засобах придушення ППО РФ

Згідно з доповіддю, російська армія успішно адаптувалася до загрози західних протирадіолокаційних ракет, включно з AGM-88 HARM. Після перших втрат, російські розрахунки перейшли до тактики частої ротації РЛС, організації роботи ЗРК у змішаних групах з перехресним прикриттям і застосуванням пасивних режимів. Крім того, значно зросла навченість розрахунків ППО.

Водночас у європейських країнах спостерігається брак сучасних засобів придушення ППО. Наприклад, Німеччина та Італія мають у своєму розпорядженні застарілі літаки Tornado ECR (21 і 13 одиниць відповідно). Їм на зміну очікуються Eurofighter EK, однак вони ще не надійшли на озброєння.

Що стосується сучасних F-35, то боєприпаси до них, як-от AARGM-ER, Joint Strike Missile, SPEAR-EW, або тільки замовлені, або перебувають у процесі інтеграції та будуть доступні в обмежених кількостях, або перебувають у процесі інтеграції та будуть доступні в обмежених кількостях. Тож із доступного озброєння наявні лише або перебувають у процесі інтеграції та будуть доступні лише ракети AGM-88 HARM, здебільшого в ранніх версіях.

Які існують альтернативи

Автори доповіді доходять висновку, що ефективний прорив російської ППО можливий лише за умови активного використання сухопутних засобів: артилерії, РСЗВ, тактичних балістичних ракет (насамперед із касетною бойовою частиною), а також масованого застосування БПЛА і хибних цілей.

Особливу увагу при цьому приділяють досвіду України, де полювання на ЗРК РФ ведеться на рівні бригадних штабів на основі даних від розвідувальних дронів. Наприклад, застосування ракет ATACMS з касетними боєголовками по позиціях ЗРК С-400 підтверджує ефективність наземних ударів.

Також RUSI пропонує відмовитися від використання стандартного 72-годинного циклу повітряних операцій НАТО. Замість цього планування можна розподілити в рамках 48-годинного треку для дивізій і 24-годинного на рівні бригад. А управління операціями з придушення ППО пропонується перенести в наземний сегмент — з розширенням ролі підрозділів типу Joint Air-Ground Integration Cell (JAGIC). Це дасть змогу здійснювати гнучкіше і швидше управління всіма компонентами операції — від БПЛА до балістичних ракет і хибних цілей типу MALD.

Важливо Терор із неба: як атака на Суми оголила вразливість міст України перед балістикою РФ

Таким чином основні рекомендації включають:

• інтеграцію всіх компонентів (артилерії, ракет, БПЛА, авіації) в єдину систему управління;
• інвестиції в розробку власних далекобійних систем і РЕБ;
• відмова від політичних обмежень на використання касетних боєприпасів;
• масштабне нарощування виробничих потужностей з боєприпасів і дронів.

Раніше повідомлялося, що Сили оборони України успішно атакували позиції зенітного ракетного дивізіону 568-го полку ЗС РФ. За інформацією Генштабу ЗСУ, внаслідок удару було виведено з ладу радіолокаційну станцію 92Н6, що входить до зенітно-ракетного комплексу С-400.