"Київський метрополітен" заплатить понад 57 мільйонів гривень за обслуговування електронного квитка без конкуренції

Цю суму розраховано на підтримку всієї інфраструктури автоматизованої системи обліку оплати проїзду до кінця 2025 року.

Комунальне підприємство “Київський метрополітен” підписало угоду на суму понад 57 млн грн для обслуговування електронного квитка.

Конкуренція була відсутня, адже КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (ГІОЦ) є єдиною організацією, яка технічно може забезпечити обслуговування електронного квитка в столичному метро.

Це обґрунтовується розпорядженнями КМДА та технічними характеристиками системи, які не дають змогу залучити інших виконавців.

Оголошення про тендер розміщено в електронній системі публічних закупівель Prozorro.

Відповідно до умов, до кінця 2025 року обслуговування системи електронного квитка здійснюватиме КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (ГІОЦ) — єдиний технічний виконавець подібних послуг в столиці.

Розмір оплати залежить від кількості фактично наданих послуг: чим більше реалізовано квитків або видано пільгових карток - тим вища буде оплата.

Мова йде про підтримку всієї інфраструктури автоматизованої системи обліку оплати проїзду (АСОП) в метро.

Тобто від збереження даних і захисту персональної інформації до генерації електронних квитків, обробки пільгових карток та щомісячного формування звітів для перевізника.

Також ГІОЦ забезпечує стягнення плати за проїзд, обслуговує інтерфейси поповнення карток та організовує роботу інформаційного центру для пасажирів.

Як пояснює “Київський метрополітен” в обґрунтуванні, укладання прямого договору з ГІОЦ відбулося без проведення відкритих торгів.

Адже це єдина технічно можлива організація, здатна забезпечити безперебійну роботу АСОП.

Такий порядок був визначений розпорядженням КМДА від 2018 року та підтверджений листами відповідного департаменту.

Договір укладено 9 квітня 2025 року, а строк дії послуг — з 1 квітня по 31 грудня 2025-го.

Оплата здійснюватиметься на підставі фактичних обсягів наданих послуг — наприклад, за кожну продану тисячу гривень у вигляді електронних квитків або за кожну нову пільгову картку, оформлену через систему.