Не куліч і не кекс: як правильно українською називати великодній хліб

До Великодня в Україні традиційно печуть паску, але іноді її називають "куліч". Яка ж назва правильна і звідки походить традиція?

Це питання розкрило "Суспільне Культура". Паска, попри відсутність біблійного походження, стала символом Христового Воскресіння.

У дохристиянські часи слов’яни-язичники святкували Дажбожий Великдень у період весняного рівнодення, коли природа прокидалася, а день перемагав темряву. Тоді ритуально випікали калач — високий хліб, прикрашений солярними знаками на честь Дажбога, бога сонця. Калач символізував урожай і добробут.

З приходом християнства калач трансформувався у паску, назва якої, ймовірно, походить від слова "Пасха" (єврейське свято Песах). Паска стала сакральною стравою, що символізує Воскресіння Христа.

Рецепти різняться залежно від регіону та традицій. У Чистий четвер чи Страсну п’ятницю замішують тісто, а печуть здебільшого в суботу. Паски бувають солені, з плетеними орнаментами, які їдять із м’ясом, або солодкі — з цукатами, горіхами чи глазур’ю. Є й сирні конусні паски. Для тривалого зберігання в тісто іноді додають горілку, щоб випічка залишалася свіжою до Трійці (цьогоріч — 19 травня).

Такі народні прикмети збереглися до наших днів: якщо паска виросте — то рік буде для господарів добрим, якщо натомість впаде — то поганим, якщо паска трісне — то це до хвороби, смерті рідних чи іншої біди.

Отже, українською правильно казати "паска", адже "куліч" — це запозичення з російської мови. Однак, у деяких регіонах ще й досі печуть калач замість паски.

Раніше "Телеграф" писав, як правильно поставити наголос у слові "ВелИкодня" чи "ВеликОдня". Мовознавець пояснив, як правильно відмінювати це слово.