У Харкові презентували мальопис про останні роки життя та вбивство Бандери

Як передає кореспондент Укрінформу, видання представили авторка Віра Курико, художниця Лада Касьяненко та історик, письменник, сержант бригади Нацгвардії “Хартія” Вахтанг Кіпіані.

“До роботи над коміксом я вважала, що Бандера, загалом ОУН – це якась дуже локальна українська історія, яка не мала виходу у світ, але насправді це масштабна історія, яка охоплювала не одну країну”, – зауважила Касьяненко.

У Харкові презентували мальопис про останні роки життя та вбивство Степана Бандери / Фото: В`ячеслав Мадієвський. Укрінформ

Вона наголосила, що “робота над твором, який базується на реальних подіях, виявилася, більш складною задачею, ніж робота над вигаданим сценарієм”. Автори вишукували та аналізували візуальну інформацію, аби деталізувати зображення – одяг, зачіски, різноманітні речі.

“Мені здається, що в будь-якому ілюстрованому виданні набагато ширший політ: ти можеш зобразити речі, які не можеш зобразити в тексті, образи можна візуалізувати по-різному, можна додати трішки “магічного” реалізму, і це ніяк не зашкодить документалістиці”, – сказала Курико.

Авторка зауважила, що читала коментарі в соцмережах на кшталт “як узагалі можна про таку серйозну людину малювати комікс?”. Тож запитання “Чи можна?”, вона адресувала професійному історику.

“Треба шукати різні формати, щоб розповідати історію. Бо є ті, хто читають, є ті, хто дивляться, а є ті, хто читають і дивляться одночасно, є ті, хто слухають аудіо. Хай буде все”, – сказав Кіпіані.

Він зауважив, що 10 років тому у фільмі про Бандеру, знятого у межах відеопроєкту “Великі українці” у 2007-2008 рр. (Кіпіані був шеф-редактором проєкту) вже використовувався формат коміксу, аби компенсувати брак фото-, відеоматеріалу.

“Проблема в тому, що є під сотню фотографій Бандери за всі його роки життя, є близько 20-30 секунд відео з його словом і рухом – це було знято на річниці похорону Євгена Коновальця. І все. Очевидно, що для книжкових ілюстрацій, наукових статей цього достатньо, а щоб розповісти широко історію людини в документальному форматі – ні. І тоді режисер фільму вирішив, що частина матеріалу буде намальованою, при чому цей комікс переходив у відео (як мультфільм, – ред.)”, – розповів історик.

Також він нагадав, що якось ОУНівці і самі замовили бельгійському автору історію в малюнках про смерть Степана Бандери, комікс “Вбивства з наказу КГБ” надрукували у дитячо-юнацькому журналі Спілки української молоді “Крилаті”, що виходив у США з 1963 року.

“Це дуже складна постать, водночас – напрочуд цікава, щоби її сучасно подати. Про Бандеру сказано і написано доволі багато. Сказати, що люди розібралися з цією темою – неправильно. Він був уже легендарною фігурою за життя, і, звичайно, неправі ті, хто вважає, що слово “бандерівці” і його культ – це придумано совєцькою владою, і це популярна теза, що “комуністи зробили Бандеру таким відомим – тим, що його вбили”. На мій погляд, це неправильно. Але за життя він був дуже контраверсійною фігурою”, – сказав історик.

Він зауважив, що для багатьох сучасних українців радикальні дії Бандери стали більш зрозумілими після початку повномасштабної війни РФ проти України, а зображення лідера ОУН(Б) зараз є практично у кожному бойовому підрозділі.

Як повідомлялося, у Львівському палаці мистецтв з нагоди 95-ї річниці створення ОУН презентували віртуальну платформу з місцями поховань членів Організації українських націоналістів.