Арсеній Свинаренко: Для українців у Фінляндії є реальна загроза русифікації

П'ять кандидатів українського походження пройшли до муніципальних та регіональних рад Фінляндії за результатами виборів. Усього в перегонах брали участь 20 українських активістів та лідерів громад – про це повідомило Товариство українців у Фінляндії. За словами члена правління Товариства Арсенія Свинаренка, фінські партії були зацікавлені в українських кандидатах і навіть самі шукали активістів, готових взяти участь у виборах.

Після повномасштабного вторгнення українці стали другою нацменшиною у Фінляндії після росіян. У країну поїхали біженці переважно з окупованих територій, для яких це був єдиний шлях через Росію потрапити в Європу. За словами Свинаренка, росіяни намагаються русифікувати біженців, а також вони претендували на їхні голоси під час голосування на місцевих виборах.

Як українці самі потрапляють на гачок росіян у Фінляндії і як цьому протидіяти? Який ефект матиме перемога українців у місцевих виборах? Чому більшість українців не планують повертатися з Фінляндії?

На ці та інші питання Арсеній Свинаренко відповідає у проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України». Він 26 років живе у Фінляндії, після того, як отримав закінчення Одеського Національного університету, отримав тут другий диплом вищої освіти, продовжує свою наукову діяльність.

«Главком» виступає інформаційним партнером проєкту.

На виборах у Фінляндії взяла участь рекордна кількість українців. Прокоментуйте результати голосування?

Це дуже цікаві вибори в муніципальні та регіональні ради, оскільки вони будуть вирішувати багато питань на місцевому рівні. Ми маємо рекорд – приблизно 20 кандидатів, які представляють українські громади в різних регіонах Фінляндії.

Серед них ті, які активно беруть участь в роботі місцевих організацій діаспори, лідери місцевих громад. Багато українців, які вже довго живуть у Фінляндії. Це дуже різноманітна група. Результати теж рекордні – п’ять кандидатів українського походження обрано в муніципальні і регіональні ради. Переважно, це мешканці заходу країни.

Один з факторів залучення українців полягає в тому, що на цих виборах фінські партії зазнали великих проблем з набором кандидатів через зниження інтересу до локальних питань та значне розширення кола відповідальності місцевої влади.

Це додаткова робота і навантаження з невисокою винагородою, адже люди продовжують працювати на своїй роботі.

І другий фактор – збільшення кількості українців у всіх регіонах Фінляндії через повномасштабне вторгнення. Українці стали другою за розміром етнічною групою, випередивши естонців. Після 22-го року кількість українців у Фінляндії збільшилася з 8-9 до 80 тис. Зараз десь 50 тис. українців живе в країні. І це дуже логічно, що партії запрошують представників громад українців.

Третій момент полягає в тому, що партії намагаються продемонструвати свою орієнтованість на Україну, українців і беруть до уваги інтереси нової великої меншини у Фінляндії. Було багато випадків, коли партії цілеспрямовано приходили до українських організацій і шукали активних людей, готових представляти громади.

Ще один важливий результат виборів – не тільки те, що обрали п'ятьох українців, а й те, що під час кампанії була проведена дуже інтенсивна інформаційна робота. Самі кандидати з різних партій об'єднувалися для цього. Це виховання майбутніх виборців, підвищення інформованості про політичне життя Фінляндії. І це контакти з різними політичними партіями на регіональному рівні.

Українці розуміють, що це їхні представники місцевих органів влади, які можуть впливати на політику?

У Фінляндії проводилися дослідження, які виявили, що іммігранти дуже пасивні на місцевих виборах, на яких можуть голосувати негромадяни. За законом людина має прожити два роки і 51 день в країні на постійній основі, не як біженець, а мешканець регіону з реєстрацією у своєму муніципалітеті, щоб отримати право голосу на місцевих виборах. На відміну від президентських чи парламентських виборів, коли потрібно мати громадянство. Саме регіональні ради вирішують багато питань про медичне обслуговування і соціальні послуги.

Є фактори, які впливають на пасивність громадян, наприклад, досвід демократії в минулому на Батьківщині. Думаю, що багато українців, які давно приїхали, недостатньо довіряють місцевим радам. Також мало людей знає, як функціонує держава і муніципалітети. На відміну від українців, які приїхали після початку великої війни і отримали багато підтримки від фінського суспільства і установ як біженці. Вони жили з тимчасовим захистом рік і після цього отримали право на реєстрацію в муніципалітеті. Від цього моменту починається відрахування строку 2 роки і 51 день. Це означає, що дуже мало українців, які на початку 2022 року були у Фінляндії, дійсно отримали право голосувати на цих виборах.

Припускаю, що на наступних виборах через чотири роки більше 30 тисяч українців будуть серед групи виборців на місцевих виборах.

Участь українців в політичному житті Фінляндії – це те, що допоможе захистити права громад, інтересів українців. Бо є реальна загроза для української діаспори з боку організацій росіян, які активно працюють з українцями і русифікують їх.

«Хороші руські» у Фінляндії русифікують українців

Як це відбувається?

У Фінляндії дуже розвинута мережа організацій росіян або громадських організацій, які працювали з росіянами. Історично Росія – сусід. У Фінляндії у 80-90-х років була програма повернення людей фінського походження з Росії. Десятки тисяч росіян фінського походження приїхали до Фінляндії. Для їхньої інтеграції функціонувало багато російськомовних організацій. Вони проводили різноманітні курси з пошуку роботи, курси фінської мови. Але ми знаємо випадки, коли росіяни скористалися програмою, десятиліття тут живуть, але не вивчили мову, не знають, як суспільство працює, тобто інтеграція дуже повільна.

Однак на практиці маємо мережу організацій, у яких дуже багато досвіду інтеграційної роботи з російськомовними іммігрантами з Росії, є програми, досвід пошуку фінансування, зв'язки в міністерствах і місцевій владі. І саме ці організації переписали свої програми і почали отримувати гроші у 2022 році на роботу з українцями. Багато хто з цих організацій зовсім навіть і не засуджував війну, деякі організації підтримують війну.

Так само було багато випадків, коли регіональна і муніципальна влада, організації з працевлаштування не розуміли, що українцям важливо надавати послуги українською. Також міграційна служба надавала біженцям перекладачів російського походження. До нас був шквал звернень і в дослідженнях ми бачили багато негативних відгуків від українців стосовно того, що часто перекладачі російського походження дуже погано перекладали або принизливо ставилися до українців. Такі ситуації траплялися часто через те, що українці у своїх документах вказували, що володіють російською мовою. Влада має завдання надавати послуги біженцям мовою, яку вони розуміють, тому це була російська.

Товариство українців у Фінляндії засудило таку практику. Ми мали комунікацію з міністром соціальної політики і охорони здоров'я, з іншими міністерствами, які відповідають за надання грантів громадським організаціям. Вимагали, щоб організації, які в минулому працювали з росіянами або сьогодні не засуджують війну, не могли отримувати ці гроші.

Частково наша робота з владою тут у Фінляндії була успішною, і дійсно ми побачили, що з 2023 року фінансування організацій росіян на роботу з українцями зменшилося. На державному рівні це не вдалося зробити, але є випадки, коли муніципалітети ставили умови публічно засудити російську агресію організаціям, які хочуть працювати з українцями. Деякі організації, які працюють з українцями і мають росіян як засновників, стали більш активно використовувати українську мову або намагаються демонструвати, що вони включають українців у свої програми як волонтерів або тренерів.

Крім того, ми провели інформаційну кампанію, щоб українці у своїх документах зазначали, що вони україномовні. Це теж частково спрацювало. Це важливо і для того, щоб муніципалітети під час планування шкільного навчання бачили, що у них є багато україномовних дітей. Ці діти мають право отримувати уроки української. Це мотивувало б муніципалітети наймати вчителів-українців.

У виборах також брали участь росіяни, які живуть у Фінляндії. Українські кандидати попереджали, що це класичний приклад «хороших руських». Як багато росіян балотувалося і перемогло? Чому фінські партії також беруть їх у списки?

Росіяни є найбільшою нацменшиною у Фінляндії. У 2022 році Статистичне управління Фінляндії фіксувало рекордне зростання кількості мігрантів з Росії – прибуло понад шість тисяч осіб. Фінські політичні партії активно працюють з росіянами у Фінляндії історично. Частково це пояснюється тим, що тут була проблема «фінляндізації», тобто Фінляндія намагалася побудувати дуже специфічні відносини з Росією. Можливо, через це багато політичних партій мали час від часу людей з російського походження у своїх лавах. Особливо соціал-демократи та ліві у Фінляндії активно співпрацювали в минулому з організаціями росіян.

Зараз ми бачимо ситуацію, коли саме Лівий альянс, найбільш ліва партія у парламенті активно залучала росіян у свої виборчі списки. Від цієї партії виграв вибори в муніципальну раду у прикордонному місті з Росією Іван Дев’яткін, представник так званої Олександрівської спілки, яка виступає за відкриття кордону з Росією. Дев’яткін відмовлявся засудити російську агресію. Він набрав п'ятсот голосів, що дуже багато. Я думаю, що він в цьому регіоні далі буде активно просувати ідеї про відкриття кордону і на національному, і на місцевому рівні.

Інший кандидат, уродженець Челябінської області Іван Куленко – дуже молода людина. Він був активним учасником подій, організованих «хорошими руськими», підтримував звернення до поневолених народів Росії. Я дуже часто бачив, що «хороші руські» у Фінляндії, як і в інших країнах, можуть засуджувати Путіна, але часто повторюють колоніальні наративи щодо України: про те, що ми всі брати. Тільки один брат, мабуть, більш старший.

Новим мером Гельсінкі стане Даніель Сазонов від Коаліційної партії, яка перемогла. Він син іммігрантів з Росії. До повномасштабного вторгнення він дописував у російськомовну Фінську газету, яку звинувачували у зв’язках з Кремлем та поширенні антиукраїнської пропаганди. Але у 2022 публічно засудив російську агресію. У ролі віцемера відвідував Центр допомоги українцям, який Товариство відкрило у 2022 році.

90% українців задоволені життям у Фінляндії

Ви як соціолог проводили дослідження на замовлення Міністерства внутрішніх справ, яке показало, що майже половина українців планує залишитися, 90% задоволені життям у Фінляндії, а кожен третій вже знайшов роботу. Це свідчить про хороші результати інтеграції, зважаючи, зокрема, на складність фінської мови. Але для України – це невтішні прогнози з перспективи повернення. Як ви можете пояснити ці дані?

Поки ситуація в Україні небезпечна, ми не можемо очікувати повернення українців з Фінляндії. Але є особливість країни, яка її відрізняє від Польщі й інших західних європейських країн: у Фінляндію приїхало багато українців саме з окупованих територій або зі сходу України. Це був єдиний шлях з окупованих територій через Росію потрапити в Західну Європу, у першу чергу в Фінляндію, Естонію чи Латвію. Куди їм повертатися? Я знаю деяких людей, які намагалися повернутися попри небезпеку, намагаючись зберегти житло. Але дуже багато людей втратили все, міста і села зруйновані, їм немає куди повертатися. Тобто людина, якій 70 років, каже, що буде вивчати фінську мову, хоч це важко, і якось тут жити, бо куди їй повертатися…

Політика інтеграції біженців у Фінляндії також відрізняється від практики деяких інших європейських країн. Якщо в Польщі інтеграція спрямована на те, щоб людина знайшла роботу і працювала якомога швидше, а мовне й інші питання вирішуються згодом, то в Фінляндії навпаки. Спочатку вивчення мови, а потім вже робота. Фінська система інтеграції біженців й іноземців у цілому спрямована на їх довгострокове утримання в країні. Це дуже складна робота, бо ще одна з особливостей Фінляндії – для багатьох іноземців вона є транзитною країною. Тобто використовується для того, щоб отримати дозвіл на проживання як біженець і потім продовжувати свій шлях до Англії, Швеції або іншої країни.

Для біженців дійсно складно вивчати мову. Це довгострокові курси, під час яких вони їх шукають роботу і можуть працювати одразу, маючи тимчасовий захист. Дуже часто це низькооплачувана робота – прибиральники або будівництво. З визнанням дипломів українських дуже велика проблема. Щоб працювати як вчитель чи лікар, потрібно пройти доволі складний процес визнання дипломів, додаткове навчання. Я спілкуюся з українськими вчителями і лікарями і кажу їм, що краще витратити три роки і отримати фінський диплом, але далі працювати за спеціальністю. Бо в Фінляндії працівники можуть мати гарантовані безпечні перспективи на ринку праці саме з фінським дипломом.

Як Україні тримати зв’язок з українцями у Фінляндії? В Україні створено Міністерство національної єдності. Яка допомога потрібна українській громаді, щоб підсилити вашу роботу в Фінляндії?

Підтримувати українську ідентичність мають громадські й діаспорні організації, а не держава. Якщо це робить держава, на мій погляд, то це буде схоже, скоріше за все, на Росію, яка будує руській мір і (опікає) соотечественніков з метою використати цих людей і програми у своїх військово-політичних цілях. Не думаю, що Україні це потрібно. В українському контексті один з прикладів – це Світовий Конгрес Українців, який веде важливу роботу з діаспорою і під час війни тримає контакти з державою. Держава має підтримувати ініціативи діаспори, а її ресурси за кордоном мають бути спрямовані на культурну дипломатію, тобто просування інтересів України через «м’яку силу» підтримку митців і культури, покази фільмів, щоб таким чином впливати і комунікувати меседжі про Україну за кордоном.

Які виклики ви як «парасолькове» об’єднання українців у Фінляндії бачите для себе, зважаючи на вплив і сусідство Росії? 

Це продовження допомоги для цивільних та війська, вона збільшилася після 2022 року. Ми вже відправили в Україну більше 70 вантажівок гуманітарної допомоги цивільним і багато автівок захисникам. Також допомога в інтеграції біженців і збереження ідентичності українців. Кількість наших культурних та освітніх заходів і відвідувачів значно зросла, і це хороша тенденція. Багато українців, які приїхали з окупованих територій до Фінляндії, особливо молоді, відчувають себе саме українцями і саме через війну знайшли свою українську етнічність. Хоча, звісно, є такі, для кого не все так однозначно й їм комфортніше з росіянами.

А також це підтримка і створення місцевих громад українців в різних регіонах: ми ділимося досвідом, як створити організацію, які програми створити, як шукати фінансування. Зараз вже є багато українських організацій в різних регіонах, які займаються адвокацією інтересів українців і збільшенням підтримки від Фінляндії.