Символи Великодня чи великий гріх? Навіщо українці приносять на могили паски і крашанки
Символи Великодня чи великий гріх? Навіщо українці приносять на могили паски і крашанки

Символи Великодня чи великий гріх? Навіщо українці приносять на могили паски і крашанки

Люди йдуть на цвинтарі, щоб поділитися радістю Воскресіння Христового з покійними

У поминальні дні після Великодня, тобто у Радоницю (у народі "Проводи", "Гробки"), багато українців традиційно йдуть на цвинтар, щоб вшанувати пам’ять померлих. Одним із найвідоміших звичаїв у цей час є принесення на могили пасок та крашанок. Для чого це роблять?

Залишати пасхальну їжу на могилах близьких — це частина традиції, яка давно вкоренилася в Україні. Це поминання померлих, особливо у великодній період.

Навіщо приносять крашанки і паски на могили

Паска та крашанки є символами свята Воскресіння Ісуса Христа. Великодній хліб — образ Воскресіння та вічного життя, а крашанка (або писанка) — символ життя та перемоги над смертю. Коли українці приносять ці дари на могили, вони ніби говорять померлим: "Христос Воскрес!"

У деяких регіонах звичай перемішаний із давніми слов’янськими віруваннями, коли їжу "ділили" з пращурами. Ці традиції пережили століття, передаючись із покоління до покоління. Проте церква не заохочує залишення їжі на могилах, особливо у вигляді застіль.

За традицією на могилу покійного також приносять цукерки, печиво, пироги, м’ясні частування — щоб ті, хто візьме їх з могили, могли згадати покійного. Перш ніж з’їсти таку їжу, заведено обов’язково помолитися за душу померлого, адже вважається, що такі молитви особливо швидко досягають небес. Крім частування, на могилу обов’язково кладуть крашанки. Вірять, що вони приносять живим у дім добробут та захист. Також їх можна роздати нужденним, які є у будь-якої церкви чи цвинтаря.

Що не можна приносити і робити на цвинтарі

Фото: Згенеровано ШІ ("Телеграф")

Наливати чарку алкоголю померлому чи підносити цигарку — практика, яку церква не схвалює. Вживання спиртного та їжа на цвинтарі — це звичай, що сягає язичницьких часів, коли вірили, що спільна трапеза з померлими зміцнює зв’язок між світами: живим вона дарує впевненість, а душам померлих — спокій.

Важливо пам’ятати насамперед, що набагато важливіше для спокою душі покійного — не поминальні застілля, а щира молитва та світла пам’ять про людину. Раніше ми писали про народні прикмети у поминальні дні.

Теги за темою
Свята
Джерело матеріала
loader
loader