/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fc751f6cfb7b40ef28b22c07b385f9e77.jpg)
Як Марс став пустелею: NASA знайшло ключ до кліматичної катастрофи
Після 13 років досліджень і понад 34 км подоланого марсіанського ґрунту, марсохід NASA Curiosity зробив відкриття, яке може кардинально змінити наше розуміння історії планети.
У зразках порід із кратера Ґейла науковці виявили значні поклади сидериту — залізного карбонату, що може пояснити, як Марс втратив свою густу атмосферу і перетворився на безжиттєву пустку.
Результати дослідження опубліковані у журналі Science.
Згідно з результатами, у сульфатних шарах гори Шарп було знайдено мінерал, якого раніше бракувало для повноцінної теорії про давню атмосферу Марса.
Його наявність підтверджує: колись планета мала щільну атмосферу з CO₂, яка зігрівала поверхню і дозволяла існувати воді в рідкому стані.
«Ми вперше отримали прямий доказ, що Марс мав сильну вуглекислотну атмосферу.
Це допомагає зрозуміти, як вона зникла і чому вода залишила поверхню», — пояснив головний автор дослідження Бенджамін Тутоло з Університету Калгарі.
Як атмосфера Марса «осіла» в камінь.
Модель, яку запропонували вчені, демонструє, що CO₂ взаємодіяв із водою, утворюючи карбонати — зокрема, сидерит.
З часом цей процес «вимив» вуглекислий газ з атмосфери, «впаковуючи» його у мінерали порід.
Без своєї «теплової ковдри» Марс стрімко охолов, а вода — випарувалась або замерзла.
«Це як сторінка з геологічного щоденника, який веде облік останніх 3,5 мільярда років», — зазначив Томас Брістоу з NASA.
Чому вчені не бачили карбонатів раніше? Усе просто: вони були заховані під шарами сульфатів, які блокують інфрачервоне випромінювання.
Тобто, з орбіти ці мінерали були невидимі.
Але Curiosity, використовуючи бур та інструмент Che.
Min, зміг дістати зразки на глибині 3-4 см і детально проаналізувати їх.
Якщо подібні сидерити знайдуться і в інших частинах планети, це стане підтвердженням, що в давнину Марс був набагато більш схожим на молоду Землю.
Чому Земля — зелена, а Марс — червоний?.
«Коли на Землі вже зароджувалось життя, Марс почав втрачати свої життєві перспективи.
Це відкриття дає нам відповідь на питання, чому ці дві планети пішли такими різними шляхами розвитку», — розповів Едвін Кайт із Чиказького університету.
Наступна мета дослідників — пошук подібних карбонатних утворень в інших регіонах Марса.
Це допоможе скласти повну картину його кліматичної еволюції та шанси на існування давнього життя.
Згідно з аналізом, під поверхнею планети можуть бути «кишені» з рідкою водою, в якій потенційно могло виникнути життя.

