"Не вчимо": українські підлітки "заразилися" небезпечним російським трендом у тіктоці

На перший погляд, тренд має вигляд жарту: школярі іронічно заперечують сенс шкільних предметів. Про це повідомила кандидатка історичних наук Тетяна Швидченко у фейсбуці, зазначає 24 Канал.

Серед підлітків шириться небезпечний тренд у тіктоці

Основні тези тренду, які поширюють підлітки у соцмережі, такі:

• Не вчимо історію, бо не живемо минулим.
• Не вчимо хімію, бо достатньо знати реакції в Instagram.
• Не вчимо фізику, бо у нас свої закони.
• Не вчимо англійську, бо ми патріоти.
• Не вчимо географію, бо дорогу додому знаємо.
• Не вчимо алгебру, бо на карті мінус.

Тренд має всі ознаки спланованого інформаційного впливу. Показово, що він зародився в російському сегменті TikTok, де поширювався ще у 2024 році у схожому форматі й ритміці, з таким самим набором фраз. Українські діти підхопили цей тренд, часто не усвідомлюючи його походження і зараз він віруситься як на приватних акаунтах, так і на сторінках навчальних закладів,
– пояснює Швидченко.

І додає: вийшов дуже вдалий та дешевий інструмент впливу на молоде покоління українців. Чому дешевий, бо застосували його спершу в російському середовищі, де знецінення знань – культурна норма.

Підлітки підхопили небезпечний тренд у тіктоці: приклад

Чому цей тренд такий небезпечний

Фахівчиня пояснює: на Росії давно вкорінилася модель дегуманізації освіти, ворожості до західної культури, наукової критики та плюралізму. Навчання використовується як інструмент пропаганди, а не розвитку. В Україні ж освіта є одним із базових каналів формування національної ідентичності.

Знання історії, мови, культури – важливі елементи громадянського становлення, спільно з іншими предметами вони допомагають формувати інтелектуальну рефлексію як складову національної безпеки. І цей російський тренд діє на наших дітей інакше, він розмиває роль освіти як джерела сили: історія стає "неважливою", англійська "непатріотичною", наука "непотрібною",
– уточнює історикиня.

Це все, за її словами, створює середовище наслідування чужим культурним кодам без розуміння їхнього походження. Мовиться про зміщення фокусу патріотизму із відповідальності та розвитку на поверхневу іронію. При цьому до цього залучають ботоферми, які працюють за власними алгоритмами, імітують "українське" оформлення акаунтів, але транслюють приховані ворожі меседжі.

Це удар по найменш захищеній аудиторії – дітях, і водночас буквально по майбутньому нації. Бо це робота на довгострокове виснаження колективного імунітету, розмивання цінностей та підрив національної безпеки,
– каже Швидченко.

І додає: найважливіше – чому українські діти підхопили цей контент та репрезентують його як власний. По-перше: тому, хто споживає російськомовний контент, підтягуються саме такі відео. Українські діти знають російську, багато з них спілкуються нею, і більшість не сприймає російськомовний контент як ворожий та небезпечний. По-друге – брак альтернативи. Українського підліткового контенту, який був би стильним, мемним і "своїм", усе ще недостатньо.

Фахічиня пояснює, що цей тренд – втілення підліткового бунту. Саме тому його форма така ефективна. І саме тому він небезпечний. Запущений з російського інформаційного середовища й підлаштований під TikTok-культуру, тренд виглядає невинно. Але саме в цьому його сила. Через жарти поступово стирається повага до освіти, історії, критичного мислення.