Погодні аномалії: яких фруктів цього року не буде в Україні через морози

Після квітневих морозів до України нарешті повернулася справжня весна.

Тим часом аграрії підраховують збитки в урожаї і вже прогнозують дефіцит деяких ранніх фруктових.

Зокрема, кажуть, що цьогоріч українці вчергове залишаться без уже практично екзотичних для нас абрикосів, дефіцитною може бути й черешня, втім урожай яблук та груш, обіцяють, має бути хорошим.

Про це йдеться у матеріалі ТСН.

Київщина.

На фермерському господарстві на Київщині тутешній агроном Антон демонструє нам цвітіння аличі, яке постраждало від холоду.

Перші квіти цих дерев із роду сливових встигли розпуститися саме перед настанням квітневих заморозків, тож практично жоден з цих первоцвітів не вцілів.

Втім Антон спокійний і запевняє — урожай цього фрукту таки буде.

«Побачили знищення врожаю заморозками в нижньому ярусі, де температура була найнижча, але втратилися лише сигнальні квітки, які розкрилися першими.

Останні квітки розкрилися вже якраз після заморозків, тобто останній заморозок був мінус один градус, і на наступний день вони вже повністю, садочок почав цвісти», — каже агроном ФГ «Валентина» Антон Сироватень.

Окрім аличі, в цьому саду вирощують ще й груші та яблуні.

З останніх тут виготовляють сік і згадують 2017 рік, коли так само через погоду втратили ледь не весь урожай.

Втім нині яблуні, кажуть, вистояли, адже фаза їхнього розвитку і, відповідно, цвітіння починається лише зараз.

Волинь.

Фермерство плодово-ягідних культур на Волині.

У цьому господарстві теж вирощують яблуні, а ще — персики, вишні, абрикоси, малину та полуницю.

Місцевий садівник Тарас розповідає, що пік квітневих морозів найбільше позначився на абрикосах, бо вони розквітли першими.

Ранні абрикоси в сучасному кліматі стали практично екзотичною культурою для українців, каже агрометеорологиня українського гідрометцентру.

Пояснює — в усьому винна тепла зима, коли, наприклад, вже у січні набирається достатня кількість тепла, яка й провокує раннє цвітіння.

«Тому з року в рік підпадає під заморозки, навіть невеликі, тому що зав’язь і квіти абрикоса гинуть навіть за нуля градусів, якщо це тривалі заморозки, у нас натомість заморозків у квітні було вже 10-12 днів.

Тобто, дійсно, там, де є масове цвітіння, там загибель», — каже керівниця відділу агрометеорології гідрометцентру України Тетяна Адаменко.

Втім, де цвітіння ще не було, на якусь кількість врожаю таки можна сподіватись.

Підмерзання Тарас Кмін показує і на плантаціях з полуницею.

Адже пережити весняні заморозки без втрати квітів та зав’язі можуть лише сильні кущі, слабкі натомість часто не витримують навіть незначних похолодань.

Запоріжжя.

90, а подекуди й 100 відсотків можливого врожаю одного з ранніх сортів черешні втратили у цьому саду на Запоріжжі, підраховує місцевий агроном.

Каже, за 30 років роботи такі сильні квітневі морози фіксує вперше.

Адже черешні ще навіть не зацвіли — мороз пошкодив закриті бутони.

Втім лиха майбутнім плодам додав ще й сильний град, який на початку квітня пройшов у кількох районах на Запоріжжі.

«Несподівано йшов град, доходило до 4 градусів морозу, а для черешні взагалі вважається межа — мінус 3 градуси.

На різні сорти по-різному вплинуло.

Вибило майже 90-100% ранній сорт, це «Валерій Чкалов».

Інші сорти — мелітопольська чорна більш-менш показала непогані результати, тобто показала свою морозостійкість, у неї показники десь 80% живучої, тобто 20% лише вибило.

Далі нова імпортна «Світ хард» теж, як мелітопольська чорна, вижило десь 80%», — каже головний агроном плодового господарства Андрій Стефановський.

Втім, всі підрахунки — орієнтовні, каже пан Андрій.

Адже врожайність залежатиме від запилення бджолами тичинок.

І сподівається, якщо погода більше не підкидатиме сюрпризів, навіть 50 відсотків збереженого врожаю — це вже добре.

Погодні аномалії в Україні.

Тепла і малосніжна зима, по-літньому спекотний березень і морозний з хуртовинами квітень — такі погодні аномалії вже давно стали нормою для України, пояснюють у гідрометцентрі.

Кажуть, цьогоріч від таких погодних умов, на щастя, не постраждали ранні зернові культури, які особливо вразливі в період формування колосу.

«Січень був найтеплішим за 170 років метеорологічних спостережень в Україні.

У лютому у нас був невеликий епізод зими, там 2-3 тижні справжньої зими були морози, але вони не були шкідливими для посівних культур, тому що озимина, вона тому й називається озиминою, що вона переносить дуже добре низькі температури», — каже керівниця відділу агрометеорології гідрометцентру України Тетяна Адаменко.

Втім, більше фермери бояться морозів травневих.

За деякими прогнозами на похолодання таки варто чекати на початку наступного місяця.

А воно загрожує наслідками більш серйозними.