Побачити їх сьогодні – велика удача: дельфіни-білобочки майже зникли в Чорному морі

Білобокий дельфін (Delphinus delphis), відомий також як звичайний дельфін або білобочка, є одним із найпоширеніших і найвідоміших видів дельфінів у світі. Цей морський ссавець належить до родини дельфінових і охороняється в багатьох країнах, у тому числі занесений до Червоної книги України.

Раціон цих тварин складається переважно з пелагічної риби, іноді вони харчуються молюсками та ракоподібними. У Чорному морі їх улюбленою їжею є шпрот і хамса.

Зовнішній вигляд

Довжина тіла білобокого дельфіна коливається від 1,6 до 2,6 метра, у Чорному морі зазвичай не перевищує 2,1 метра. Спина у нього темного кольору, боки світліші — сірі або білі, що й дало назву виду. У дельфіна гострі зуби — від 160 до 220 штук, завтовшки 2–3 мм.

Ареал проживання

Цей вид дельфінів поширений у тропічних і помірних широтах океанів по всьому світу. Вони зустрічаються в Чорному, Азовському, Середземному морях, Північній Атлантиці, а також у Тихому океані біля берегів Америки, Африки, Мадагаскару, Оману, Тасманії та Нової Зеландії. Дельфіни білобокі надають перевагу водам з температурою від 10 до 25 °C і зазвичай тримаються подалі від узбережжя, віддаючи перевагу відкритому морю.

Поведінка та соціальна організація

Ці дельфіни відомі своєю швидкістю і часто супроводжують кораблі. Вони утворюють великі соціальні групи, які можуть налічувати понад тисячу особин. Влітку великі зграйки розпадаються на менші групи, але тварини піклуються одне про одного, підтримуючи навіть поранених членів.

Дельфіни білобокі стають статевозрілими приблизно у 4 роки. Вагітність триває близько 10–11 місяців, після чого народжується одне дитинча довжиною 80–90 см. Мати годує малюка молоком протягом 4–5 місяців. Тривалість життя цих дельфінів сягає до 30 років.

Народження дитинчат — тривалий процес, що може тривати до двох годин. Першою з’являється хвостова частина, що дозволяє новонародженому одразу дихати. Мати виносить малюка на поверхню для першого вдиху, а інші дельфіни охороняють їх від хижаків. Малята залишаються з матір’ю близько трьох років, з яких приблизно рік харчуються молоком.

Загрози та охорона

Популяція білобоких дельфінів загалом вважається стабільною, і вони мають статус "найменшого ризику" за Червоним списком МСОП. Проте в окремих регіонах, як от у Чорному морі, їх чисельність знижується.

Основні загрози для білобоких дельфінів:

• полювання;
• заплутування в рибальських сітях;
• травми від корабельних гвинтів;
• зменшення кормової бази через надмірний вилов риби;
• Забруднення морської води, що послаблює імунітет тварин.

В Україні цей вид занесений до Червоної книги, а також охороняється міжнародними конвенціями, зокрема Боннською, Бернською, Вашингтонською (CITES) та директивами ЄС.