Захищала «Азовсталь» і пережила полон в Оленівці. Згадаймо Тетяну Садому

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Тетяну Садому.

23 квітня 2025 року відійшла у засвіти військова, майстер-сержант Державної спеціальної служби транспорту Садома Тетяна Василівна. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Шептицьку міську раду.

Тетяна Садома народилася у 1972 році. Понад 27 років свого життя Тетяна Садома присвятила службі у війську. Під час АТО/ООС неодноразово виконувала бойові завдання, а початок повномасштабного вторгнення зустріла на ротації. Далі – «Азовсталь».

Після виходу з заводу «Азовсталь» майстер-сержант Тетяна Садома потрапила у російський полон, де провела п’ять місяців. Опісля повернулася на службу, каже командир її підрозділу Михайло Пачковський.

«27 років вона віддала військовій службі. Пережила Тетяна Василівна АТО, пройшла полон після «Азовсталі», коли вони вийшли. Вона пережила і Оленівку. Безпосередньо в тій колонії. Ми чудово пам’ятаємо, коли по Оленівці термобаричними бомбами завдали удару, вона також була там», – говорить Пачковський.

Тортури та голодування у полоні не минули безслідно. Через місяць після звільнення з військової служби лікарі виявили у Тетяни онкологічне захворювання. Для захисниці, яка пережила жахіття полону, боротьба з недугою стала ще одним випробуванням. 23 квітня 2025 року Тетяна Садома відійшла у вічність.  

«Тетяна, як і більшість наших жінок, допомагала нашим захисникам і в приготуванні їжі, і чергувала. Був випадок такий, що запам’ятався. Вона чергувала на радіостанції, тримала зв’язок з нашими. Хлопці зв’язок втратили, вона переживала. Кожен «прильот», який був по бункеру, всі дівчата вервечки в руках тримали, молились», – розповідає військовослужбовець Андрій Шевчук.

Поховали військову Тетяну Садому 25 квітня на Алеї Героїв на Бендюзькому кладовищі.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.