Через 4 роки це можуть бути інші США: німецька експертка дала Києву поради у разі виходу Трампа з перемовин

Погрози адміністрації президента США Дональда Трампа відмовитися від намагань досягти рішення щодо завершення війни в Україні та припинити підтримку Києва можуть бути не тактичним кроком, а насправді бажанням вийти з процесу.

Таку думку в розмові з кореспондентом Укрінформу висловила старша наукова співробітниця Німецької ради зовнішньої політики (Deutsche Gesellschaft für Auswärtige Politik, DGAP) Рейчел Таузендфройнд.

«Важко знати, що буде далі, але я думаю, що очевидно, Трампі більшість його уряду хочуть піти. Тож це не порожня погроза, це стратегічне рішення», – зазначила експертка.

Вона зауважила, що в нинішньому американському уряді немає більшості, яка підтримувала би продовження таких потужних «інвестицій» в Україну. Ця більшість також переконана, що європейцям слід було робити набагато більше, а американцям – менше. «Більшість в американському уряді була б рада, якби самі європейці сказали: «Ми зробимо це і без вас». Ось чого вони хочуть», – зауважила Таузендфройнд.

Втім, визнала вона, в США все ще є сильна та чимала меншість, яка бачить речі інакше.

Водночас американський народ, за словами експертки, починає почуватися трохи засмученим, «втомленим». Економічно справи в США йдуть не дуже добре, а це означає, що з політичного боку стає дедалі складніше проводити великі пакети допомоги.

Таузендфройнд вважає украй малоймовірним, що адміністрація Трампа запропонує ще якийсь великий пакет військової підтримки та що його навіть у такому випадку вдалося б провести через Конгрес. Вона припускає при цьому, що американці готові були би запропонувати підтримку Україні, так би мовити, допоміжну.

«Що саме означає «вийти» (ідеться про допомогу Україні – ред.), залишається дещо незрозумілим, адже вийти не означає на всі 100%, це може означати вихід на 40% або 60%», – зауважила співбесідниця агентства та додала, що це також частково залежить від європейців. На її думку, партнери України, очевидно, закуповуватимуть зброю у тих же США, щоправда це буде дорого. Окрім того, проблемою може стати те, що американці не захочуть продавати дещо з того, що мають, перед загрозою можливого конфлікту з Китаєм.

У такій ситуації експертка бачить за найкраще «знайти тимчасове рішення» і почекати, адже «після приймеріз (передвиборів) або через чотири роки це можуть бути інші США».

Вона акцентувала, що європейці за бажання могли би також проявити трохи гнучкості. До можливих альтернатив експертка відносить, зокрема, питання території. «Я вважаю, що варто згадати Німеччину, де територію «віддавали» протягом 40 років. Я не говорю, що зараз це також займе 40 років, але ми відкриті до рішень, які залишають двері відкритим і не підривають адміністрацію Трампа», – зауважила Таузендфройнд, маючи на увазі розділення Німеччини після Другої світової війни та згодом об’єднання держави.

Загалом вона зазначила, що європейці мають чітко визначитися: чи є безпека України частиною європейської безпеки. «Якщо вони це так бачать, то й діяти мають відповідно. І, відповідно, намагатися залучити американців, щоби вони продовжували хоча би на невелику допомогу», – сказала Таузендфройнд. Думку, що безпеку України можна відокремити від безпеки країн НАТО, вона вважає абсолютно неправильною, у чому треба переконувати Трампа.

Як повідомлялося, раніше сам президент США Дональд Трамп та члени його адміністрації неодноразово говорили про те, що можуть полишити спроби досягти прогресу в процесі завершення війни в Україні або принаймні припинення вогню, дорікаючи сторонам небажанням іти на поступки.

Фото: PAP/EPA