Чому закон «про заборону РПЦ в Україні» не працює. Глава Держслужби зі свободи совісті назвав причину

Уряд не ухвалив необхідні підзаконні акти для того, аби закон про заборону Московської церкви запрацював. Без них Держслужба з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) не може розпочати роботу з визначення зв’язків релігійних громад із РПЦ. Про це йдеться в матеріалі «Главкома» «Закон про заборону Московської церкви: а віз і нині там. Хто саботує процес?».

Упродовж трьох місяців з дня публікації закону Кабмін мав ухвалити необхідні підзаконні акти задля його виконання. ДЕСС розробила проєкт постанови Кабінету міністрів «Про затвердження порядку проведення дослідження наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена». Він перебуває на розгляді уряду. Зазначимо, закон було ухвалено 20 серпня минулого року, а підписано президентом 24 серпня. 

Після прийняття урядом цієї постанови «ДЕСС матиме можливість проводити дослідження та встановлювати, чи є певна релігійна організація афілійованою з РПЦ, послідовно формувати перелік релігійних організацій, афілійованих з РПЦ, та відповідно володіти інформацією про кількість таких релігійних організацій».

Очільник ДЕСС Віктор Єленський запевнив, що усі нормативно-правові акти, які має прийняти Кабмін, пройшли міжвідомче погодження, експертизи Мінюсту, Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) і будуть ухвалені.

Процес гальмується через один нормативно-правовий акт, який ще проходить узгодження, він стосується майна. «Це – корупціогенна тема, яка викликає зауваження НАЗК», – зазначив Єленський. – Йдеться про чіткий перелік підстав, за яких не можна передавати культове майно».

Національне агентство із запобігання корупції має низку питань до ДЕЕС і законотворців, які ухвалили закон і готували проєкт постанови Кабміну. Серед них:

• нечіткий правовий механізм ведення обліку об’єктів державного або комунального майна, яке є культовим майном, що сприяє реалізації дискреційних повноважень посадових осіб (тобто повноважень, які посадовець сам визначає як здійснювати у межах закону) уповноваженого органу управління у непрозорий спосіб;
• відсутність завершеної та прозорої процедури прийняття рішень щодо передачі в користування (позичку) культового майна, яке належить до державної чи комунальної власності, що створює умови для корупційних зловживань.

НАЗК закликає визначити вимоги до ведення обліку об’єктів державного або комунального майна, яке є культовим майном, механізм оприлюднення інформації про об’єкти, а також передбачити ведення відповідного обліку в електронній формі.

Як повідомлялося, Кремль визначив нових представників Російської православної церкви, відповідальних за просування ворожих наративів в Україні.

До слова, Служба безпеки зібрала доказову базу на 14 високопоставлених російських кліриків, які поширюють кремлівський режим на тимчасово окупованих територіях України.