Де був Університет Святого Володимира в Києві й хто міг там навчатися
Де був Університет Святого Володимира в Києві й хто міг там навчатися

Де був Університет Святого Володимира в Києві й хто міг там навчатися

Університетське життя XIX століття, з його строгими соціальними обмеженнями, студентськими традиціями та повсякденними практиками, відображало складні суспільні процеси того часу

Історія вищої освіти Києва пережила драматичний перелом на початку XIX століття. У 1817 році за правління Олександра І Києво-Могилянську академію було ліквідовано і перекваліфіковано в Духовну академію. Це призвело до того, що Київ на кілька десятиліть залишився без джерела вищої світської освіти, а студентське життя в місті на деякий час стихло.

Проте вже за кілька десятиліть місто отримало новий освітній осередок — університет Святого Володимира, який став не лише спадкоємцем академічних традицій, але й центром формування нової інтелектуальної еліти.

Відродження вищої освіти: заснування університету Святого Володимира

У першій половині XIX століття імператор Микола І заснував у Києві університет Святого Володимира, який став сьомим подібним закладом у Російській імперії. Новий університет відновив багаторічні студентські традиції Києво-Могилянської академії, ставши головним освітнім центром Південно-Західного краю. 28 липня 1834 р. в університеті Святого Володимира розпочалося навчання. Тоді він прийняв перших 62 студентів.

У XIX столітті вступ до Київського університету був доступний далеко не всім. Існували жорсткі обмеження за статтю, політичною благонадійністю, національністю та матеріальним становищем. Жінок не допускали до навчання, а соціальні та етнічні бар’єри суттєво впливали на склад студентства.

Соціальна структура студентства та гімназійна освіта

Стати студентом університету було непросто. Вступ обмежувався не лише за статтю, а й за політичною благонадійністю, національністю та матеріальним становищем. Наприклад, у першому наборі з 62 студентів лише 5 були не дворянами, а діти кухарів, лакеїв чи інших "нижчих верств" офіційно не допускалися навіть до гімназій.

Жінок у стінах університету не було зовсім. Випускниці жіночих гімназій могли максимум розраховувати на спеціальні жіночі курси. Діяв і державний антисемітизм: євреїв приймали вкрай неохоче, а етнічний склад студентства змінювався з кожним роком.

Навчання в університеті було платним, за винятком деяких спеціальностей педагогічного профілю. Випускники таких спеціальностей були зобов’язані після закінчення відпрацювати два роки в школах і училищах.

Студентське життя та дисципліна

Режим університету був суворим: обов’язкове носіння уніформи навіть у вільний час, жорсткі покарання за участь у політичних гуртках. Водночас студентам дозволялося бешкетувати, пиячити і навіть відвідувати борделі, що було частиною їхнього повсякденного життя.

Висока концентрація студентів у районі Паньківщини призвела до появи так званого "латинського кварталу" — студентського району, де молодь мешкала неподалік університету. Невеликий гуртожиток існував у червоному корпусі університету, але більшість селилася на квартирах поблизу.

Заробіток студентів: традиція репетиторства

Багато студентів, особливо з незаможних родин, підробляли репетиторством. Це була давня традиція ще з часів Києво-Могилянської академії: якщо сім’я хотіла найняти справжнього знавця, зверталася до керівництва академії з проханням порекомендувати студента для домашніх занять з дітьми. Таким чином, знання передавалися "з рук у руки", а студенти отримували не лише гроші, а й цінний досвід.

Кардинальні зміни

Революція 1917 року кардинально змінила систему освіти та студентське життя. Старий світ було зруйновано, а на його місці виникла нова система освіти і нове студентство, що відповідало вимогам радянської влади.

Університет пережив численні історичні трансформації: революції, війни, радянську епоху, здобуття Україною незалежності. У 1939 році заклад отримав ім’я Тараса Шевченка — символу української культури та національного відродження. Сьогодні КНУ імені Тараса Шевченка — один із найпрестижніших і найстаріших університетів України, знаний далеко за її межами. Університет входить до найкращих 500 вишів світу за різними міжнародними рейтингами (QS World University Rankings та інші).

Теги за темою
Київ Історія
Джерело матеріала
loader
loader