Інвестиції, прибуток, зацікавленість, але без гарантій: які підводні камені приховані в угоді про корисні копалини

США офіційно заявили, що підписана 30 квітня угода з Україною про створення Спільного інвестиційного фонду реконструкції є проявом стратегічної підтримки миру, стабільності та розвитку української держави. Там дописали, що президент Дональд Трамп розглядає цю угоду як підтвердження прагнення обох сторін до тривалого миру й економічного процвітання України.

Про це йдеться у заяві Білого Дому. За умовами угоди, до фонду надходитиме 50% від роялті, ліцензійних та інших платежів, отриманих від проєктів з видобутку українських природних ресурсів.

"Президент Трамп бачив мету цього партнерства між американцями та українцями у тому, щоб продемонструвати відданість обох сторін міцному світу та процвітанню в Україні", — стверджується в публікації. Як зазначає адміністрація США, інвестиційна структура, яку Київ і Вашингтон будуть спільно адмініструвати, має стати довготривалим економічним інструментом підтримки України. Однак, як підкреслює The New York Times, документ не містить жодних згадок про безпекові гарантії, на які довго розраховував Київ.

За словами міністра фінансів США Скотта Бессента, угода є "чітким сигналом Росії", що США серйозно налаштовані підтримувати незалежну, суверенну та економічно сильну Україну. Натомість аналітики у Києві вказують, що участь Трампа у цій угоді може стати запорукою тривалої зацікавленості Вашингтона в українських справах.

"В угоді йдеться про те, що Сполучені Штати та Україна хочуть гарантувати, що країни, "які діяли несприятливо стосовно України в ході конфлікту, не отримають вигоди від відновлення України" після досягнення миру — іншими словами Росія", — дописали в NYT.

Попри заявлений символізм і економічний потенціал, окремі критики угоди в Україні побоюються, що вона не дає негайних результатів і не містить зобов’язань США у сфері безпеки. До того ж як повідомляє NYT, підписаний документ є спрощеною версією попередньої угоди, що провалилася у лютому після публічного конфлікту між Трампом і Зеленським у Білому домі.

Український парламент має ратифікувати угоду впродовж найближчих тижнів. Після цього розпочнеться формування управлінської структури фонду, а також визначення перших проєктів, які фінансуватимуться з нових надходжень від розробки корисних копалин.

Нагадаємо, раніше редакція "Телеграфу" звернулася до провідних українських економістів і політологів із проханням оцінити, наскільки підписаний документ відповідає національним інтересам. Експерти відзначають, що нова редакція справді виглядає вигіднішою для України, ніж попередня, втім залишаються низка відкритих питань щодо механізмів управління фондом, порядку ліцензування та потенційних поступок.