Росія перекидає сили на Донбас та Запоріжжя. Найгарячіші напрямки фронту

• 1 •

Склад сил і засобів противника на Новопавлівському (Великомихайлівському) напрямку.

Їх основою є війська угруповання військ (УВ) противника – «Восток», посилені окремими частинами і підрозділами зі складу УВ «Юг» і «Днепр». Зокрема:

• 5-та загальновійськова армія (ЗВА), що діє у складі 127-ї мотострілецької дивізії (мсд), 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр), а також сил 57-ї омсбр;
• 29-та ЗВА – 36-та омсбр + підрозділи посилення зі складу 68-го армійського корпусу (АК);
• 35-та ЗВА – 38-ма та 64-та омсбр + до двох батальйонів 69-ї окремої бригади прикриття (обрп);
• 36-та ЗВА, діє у складі двох бригад – 37-ї омсбр та 5-ї окремої танкової бригади (отбр);
• 49-та ЗВА (УВ «Днепр») – має до 2-х батальйонів 34-ї омсбр, розгорнутих на цьому напрямку;
• 51-ша ЗВА (УВ «Юг») – оперує частинами та підрозділами зі складу двох своїх бригад – 110-ї та 114-ї омсбр.

А також, в якості підсилення, на цьому ж напрямку розгорнуті до двох окремих бригад морської піхоти (обр МП) - 40-ї обр МП (Тихоокеанський флот/ТОФ) і 336-ї обр МП (Балтійський флот /БФ).

Крім цих сил і засобів, тут також розгорнута низка приданих сил і засобів зі складу УВ «Юг» (в основному окремих стрілецьких полків і батальйонів – осп/осб, так званого «мобілізаційного резерву»).

Слід зазначити, що такий розподіл сил противника є досить умовним, оскільки очевидно, що 90-та танкова дивізія (тд) зі складу 41-ї ЗВА (УВ «Центр») також діє безпосередньо на Новопавлівському напрямку. Однак зазвичай її смугу відносять до Покровського напрямку (яке ми розглядали у попередньому огляді).

Разом з тим, 35-та ЗВА противника, що розгорнута на Гуляйпільському напрямку, очевидно діє дещо «на висілках» від основних сил УВ «Восток» і може бути віднесена до сил та засобів, що діють на Запорізькому напрямку, а не на Новопавлівському напрямку.

Все це сталося після захоплення противником районів Вугледара, Курахового та Великої Новосілки, коли смуги та ділянки наступу з'єднань, частин та підрозділів противника максимально зблизилися, а то й взагалі поєдналися, а це призвело до того, що суміжні фланги двох УВ противника (лівий фланг УВ «Центр» та правий фланг УВ «Восток») фактично злилися, що дозволило противнику перегрупуватися (вивільнити) на інші напрямки майже всю 8-му ЗВА (УВ «Юг») та основні сили 68-го АК, які до цього «вешталися» між ними, (відповідно на Торецький та Покровський напрямки).

Тому, швидше за все, всі сили і засоби противника, що діють на ділянці від річки Вовча до річки Конка (район на північний захід від міста Пологи), знаходяться під єдиним, загальним командуванням, скоріш за все – його УВ «Восток» («у миру» – «Восточный военный округ», який має у своєму складі 4 «штатні» загальновійськові армії + армійський корпус). Це було б логічно, але зовсім не факт, що це так є насправді...

На даний момент мені важко назвати загальні показники чисельності живої сили, озброєння та військової техніки щодо цього угрупування. Адже його склад дуже нестабільний, у зв'язку з тим, що з'єднання і частини УВ «Восток» постійно перегруповуються, як у межах свого операційного напрямку, так і на інші. Через це їх бойовий та чисельний склад змінюються досить активно та динамічно.

Постараюся навести лише приблизні цифри.

Особового складу – від 75 до 80 тисяч, але можливо їх разом, з урахуванням Гуляйпільського напрямку, може бути десь і 90-92 тисячі. Зазвичай точкою відліку у цьому сенсі є оцінка чисельності угруповання противника, яке намагається просунутися у напрямку Комар та Великої Михайлівки (до 55-60 тис.) + до цієї чисельності додають 35-у ЗВА та з'єднання, що діють на південь від річки Вовча.

• Танки – близько 335-360 одиниць, а також є дані про «понад 400 одиниць», проте зустрічаються оцінки і у 210-220 одиниць.
• Бойові броньовані машини (ББМ) – менше 880 одиниць, також є набагато нижчий показник – до 650-660 одиниць.
• «Ствольна» артилерія, у тому числі 120-мм міномети – близько 450-460 «стволів».
• Реактивна артилерія (реактивні системи залпового вогню/РСЗВ, всіх типів і калібрів) – «не більше 155-160» одиниць.
• В інтересах УВ «Восток», судячи з усього, діє зведений підрозділ російських ракетних військ і артилерії (РВ і А), який має на озброєнні від 6-и до 8-и самохідних пускових установок (СПУ) оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК).

• 2 •

Поточна ситуація на напрямку.

Вона характеризується прагненням командування противника вирішити не менше двох наступальних завдань оперативно-тактичного рівня в зоні відповідальності УВ «Восток» (головним чином в її центрі і на правому фланзі). Зокрема:

Противник намагається повністю витіснити наші війська з району Константинополя і, як мінімум, вийти на рубіж Зелений Кут – Одрадне. А також прорватися з півдня до траси Запоріжжя-Донецьк, у районі Багатир. Тут, у напрямку Розлива – Багатир та Роздольне – Багатир, діють частини та підрозділи, переважно 29-та ОА (36-та мотострілецька бригада), посилені низькою підрозділів 114-ї омсбр (51-ша ЗВА), 57-ма омсбр та рядом підрозділів зі складу 68-го АК, які досі залишаються тут до моменту свого перегрупування на Покровський напрямок. Показово, що подекуди на цьому напрямку ворог навіть використовує підрозділи 14-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП) як штурмову піхоту.

Крім того, частини та з'єднання 5-ї та 36-ї ЗВА (127-ма мсд, 37-ма омсбр, 5-та окрема танкова бригада\отбр) ведуть запеклі бої з передовими підрозділами Збройних Сил України, що обороняються, у районі населених пунктів Дніпроенергія, Бурлацьке та вздовж рубежу Привільне – Новосілка, намагаючись одночасно прорватися у північному напрямку, вздовж обох берегів річки Мокрі Яли, до району села Комар, і таким чином «якомога глибше» перерізати дорогу Запоріжжя-Донецьк у тилу українських підрозділів, що обороняються по обох берегах річки Вовча, а також намагаються убезпечити лівий фланг цього угруповання, шляхом взяття під контроль всього району Шевченко – Бурлацьке – Привільне – Вільне Поле. Тут, очевидно, також діють обидві бригади морської піхоти – 40-та та 336-та обр МП, принаймні, частиною своїх сил.

Станом на зараз:

• Противнику, вочевидь, вдалося зайняти село Розлив та східну частину села Константинополь. Однак його останні масовані атаки (спроби) прорватися і закріпитися також в районі села Багатир не увінчалися успіхом. Хоча, він спромігся просунутись з Роздольного у бік цього села.
• У свою чергу, у смузі 5-ї ЗВА передові підрозділи противника, незважаючи на власні численні спроби атакувати/штурмувати у напрямку Дніпроенергія – Веселе, поки що не спромоглися зайняти саме село Веселе. Атаки з рубежу Скудне-Бурлацьке у північному напрямку також поки що не принесли їм результатів. Очевидно, що противник атакує позиції ЗСУ у цьому населеному пункті, як зі сходу, так і з півдня.
• У «трикутнику» Вільне поле – Привільне – Новосілка також тривають запеклі бої, противник, незважаючи на свою досить високу активність, поки не зміг повністю зайняти і закріпитися в жодному з цих трьох сіл.
• Таким чином, можна констатувати, що загальна обстановка на Новопавлівському напрямку характеризується досить високою динамікою наступальних дій противника. Однак вони вже не особливо результативні.
• Лише на ділянці від Роздольного до Константинополя противник має мінімальні тактичні успіхи (смуга 29-ї ЗВА), отримавши цілком реальні шанси вийти на рубіж Багатир – Олексіївка.
• У напрямку «головного удару» УВ «Восток» (смуги 5-ї та 36-ї ЗВА), очевидно, темпи просування противника (а значить, ефективність його наступаючих/штурмових дій) різко знизилися. Вже понад тиждень противник тут практично не просунувся.

• 3 •

Що стосується подальших перспектив, то цілком можливо, що найближчим часом командування УВ «Восток» займеться перегрупуванням сил і засобів у смугах 5-ї і 36-ї ЗВА, а також посилить їх додатковими частинами і підрозділами з інших напрямків.

Річ у тім, що основний сенс вирішення противником двох згаданих мною вище оперативно-тактичних завдань, безпосередньо в зоні відповідальності його УВ «Восток», ймовірно, полягає у бажанні його командування якомога глибше обійти фланги всього нашого угруповання військ, яке веде оборону на ділянці Троїцьке – Одрадне.

Для цього достатньо порівняти напрямки наступу 90-ї танкової дивізії противника зі складу 41-ї ЗВА УВ «Центр» з діями військ його 5-ї та 36-ї ЗВА зі складу УВ «Восток». Вони явно діють «в унісон», тобто у рамках якогось єдиного задуму (плану).

Найбільш очевидним його змістом може бути саме те, про що я говорю – прагнення обійти фланги основних сил нашого угруповання, що обороняються на Новопавлівському напрямку з півночі (у смузі 90-ї танкової дивізії) і з півдня (у смугах 5-ї і 36-ї ЗВА).

У цьому сенсі значне «уповільнення» 5-ї ЗВА противника явно ставить весь цей гіпотетичний план під великий знак питання. Так, ворог може у рамках цього плані обмежитися лише повним витісненням Збройних Сил України з районів на південь від траси Запоріжжя-Донецьк у самій Донецькій області.

Особливо, якщо мати на увазі, що УВ «Восток» явно може використовуватися влітку і восени для посилення військ противника, розгорнутих для «генерального наступу» на Слов'янськ і Краматорськ. Тому, можемо допустити, що для противника немає особливого сенсу «сточувати» свої сили та засоби на очевидно другорядному напрямку...

Але, у зв'язку з цим, завжди слід мати на увазі, що існують мінімальні протиріччя між «громаддям» стратегічних планів російського командування на усю кампанію літа-осені 2025 року та його прагненням вирішити «поточні» оперативно-тактичні завдання на окремих оперативних напрямках.

Тому для того, щоб вся ця, очевидна «ідея» російського командування на Новопавлівському напрямку, стала для нього недосяжною, доведеться добряче постаратися. Особливо, якщо російське командування проявить упертість у цьому питанні і все ж таки перегрупує частину своїх сил та засобів (у т. ч. з інших напрямків) у смуги армій УВ «Восток».