Астрономи знайшли найхолоднішу планету з усіх, які людство виявляло поза Сонячною системою

Дуже холодно

Астрономи зафіксували найхолоднішу з відомих екзопланет – вона обертається навколо білого карлика. Виявлення планети стало можливим завдяки її слабкому, але власному тепловому випромінюванню, яке зафіксував космічний телескоп Джеймса Вебба. Це підтверджує не лише її існування, а й той факт, що вона якимось чином пережила останні етапи смерті своєї зорі, повідомляє 24 Канал з посиланням на arXiv.

Йдеться про об’єкт, уперше виявлений ще в 2020 році. Він має розмір Юпітера, але приблизно в шість разів важчий. Середня температура описаної планети становить -87 градусів за Цельсієм, що робить її найхолоднішою екзопланетою, яку вдалося безпосередньо зафіксувати за власним випромінюванням.

Планета обертається навколо решток колишньої зорі. Саме завдяки малій яскравості білого карлика телескоп JWST зміг побачити планету, адже зазвичай зоряне світло заглушає будь-яке слабке планетарне сяйво.

Науковиця Мері Енн Лімбах з Університету Мічигану, котра брала участь у дослідженні, каже, що WD 1856+534 b обертається на дуже малій відстані від своєї зорі – лише 0,02 астрономічної одиниці. Це ближче, ніж Меркурій до Сонця, і є так званою "забороненою зоною", де планети зазвичай не виживають після перетворення зорі на червоного гіганта й роздування її зовнішніх шарів. Проте WD 1856+534 b якимось чином уникнула знищення, тож це є прямим свідченням того, що планети можуть мігрувати на дуже близькі орбіти навіть після смерті зорі.

Ще нещодавно найхолоднішою відомою планетою за межами Сонячної системи була Epsilon Indi Ab із температурою приблизно 2 градуси за Цельсієм. WD 1856+534 b значно холодніша, посідаючи нову вершину у рейтингу холодних світів.

До останнього WD 1856 b помилково вважали коричневим карликом через її масивність. Але уточнені дані про масу – не більше ніж 5,9 маси Юпітера – і низька температура дозволили офіційно класифікувати об’єкт як екзопланету. Таким чином вона поповнила каталог з тисяч подібних тіл, виявлених за останні десятиліття.

Це відкриття не лише розширює межі розуміння умов існування планет, але й підтверджує ефективність JWST у дослідженні далеких світів, які обертаються навколо інших зірок. Навіть такі холодні й малопомітні об’єкти можуть світитися, хоч і ледь вловимо.