Один з найбільших коників майже зник в Україні: де його ще можна побачити

Дибка степова (Saga pedo) — це надзвичайно цікава та рідкісна комаха з родини коників, що мешкає у степових зонах Європи та Азії. В Україні цей вид трапляється переважно на півдні країни, де його чисельність значно зменшилася.

Цей безкрилий представник родини коників, що може сягати майже 8 см завдовжки, є унікальним хижаком наших степів та перлиною біорізноманіття, яка потребує особливої уваги та охорони. "Телеграф" розповість про нього докладніше.

Зовнішній вигляд та особливості

Дибка степова має довге тіло завдовжки від 6 до 7,8 см, яке зазвичай забарвлене в зелений або жовтувато-зелений колір із світлою смугою по боках. Важливою відмінністю є відсутність крил, що робить її унікальною серед інших коників. Вусики у неї досить довгі, але трохи коротші за тіло.

Передні та середні ноги оснащені гострими шипами, а задні ноги тонкі, що не дозволяє дибці робити великі стрибки. Самки мають довгий яйцеклад, який використовують для відкладання яєць у ґрунт.

Місця проживання в Україні

Цей вид поширений у степових регіонах від Південної Франції до Середньої Азії. В межах України дибка степова зустрічається на півдні, зокрема в Кінбурнському півострові, природному парку "Білобережжя Святослава", а також у Закарпатті та Галицькому національному природному парку.

Особливості життя та розмноження

Дибка степова — партеногенетичний вид, тобто розмножується без участі самців. Відкладає яйця у ґрунт за допомогою довгого яйцеклада. Личинки з’являються навесні, проходять кілька стадій розвитку, а дорослі особини з’являються влітку і живуть до осені.

Ця комаха — хижак, що полює на інших дрібних комах, зокрема саранових та жуків. Вона віддає перевагу густій трав’янистій рослинності та розрідженим чагарникам степів.

Загрози для виду та охоронні заходи

Чисельність дибки степової стрімко знижується через розорювання степів, надмірний випас худоби, знищення природної рослинності та використання хімікатів. Через це вона внесена до Червоної книги України та має статус "уразливого" виду в міжнародних списках.

В Україні дибка перебуває під охороною в заповідниках та природоохоронних територіях. Для збереження виду важливо підтримувати природний стан степів, контролювати випас і обмежувати застосування пестицидів. Також можливе штучне розселення комах у придатні для них місця.