Забудова на кістках: у Києві на Подолі виявлено тонни людських решток у мішках — що відомо

У Києві, на Подолі, виявлено моторошну знахідку — металевий контейнер, вщент заповнений людськими кістками та черепами.

Знахідка, вагою у декілька тонн, шокувала правоохоронців та викликала обурення наукової спільноти.

Як повідомили у поліції Києва, контейнер із сотнями людських решток знаходиться на вулиці Сковороди, 9-б, де раніше розташовувалася база Інституту археології НАН України.

Ці кістки є археологічними знахідками, зібраними під час розкопок у столиці протягом багатьох років.

ua з’ясовував обставини цієї жахливої знахідки: як людські рештки опинилися в контейнері та чому їх досі не перепоховали з належною повагою.

Історія з людськими рештками справді дуже моторошна.

Йдеться про рештки киян, які померли понад сто та більше років тому.

Їх викопали з колишніх кладовищ, заради сучасної забудови, а зараз кості як непотріб валюються у будівельному контейнері.

Місце, де стоїть контейнер і справді більше схоже на смітник.

Тут все поросло бур’янами та перекопано траншеями.

Колись це була цілком ошатна та доглянута міська територія.

За адресою Сковороди, 9-б знаходилася Подільська постійно діюча археологічна експедиція Інституту археології НАНУ.

Науковці експедиції досліджували Поділ, проводили розкопки по всьому місту.

З 1984 по 2021 рік археологічна база була справжнім осередком науки, освіти та охорони культурної спадщини.

Кістки зі Щекавицького кладовища стали непотребом?.

Але, як пояснюють вчені, приміщення вони орендували у міста до 2021 року.

До цього міська влада всіляко намагалася виселити археологів з будиночку на вулиці Сковороди, і це їм вдалося у 2021 році.

Оренду не продовжили через нашвидкуруч організовану «реставрацію» будівлі.

Але все, що зробили реставратори — перекопали подвір’я, на диво швидко засмітили його, і так все й покинули на чотири роки.

Тому й цілком не дивно, що наразі це місце кияни та поліція прийняли за смітник.

«Ми попереджали Департамент охорони культурної спадщини КМДА, що у приміщеннях зберігається маса предметів, виявлених в результаті вивчення Подолу, а також людські рештки, знайдені під час археологічних розкопок, і їх просто немає куди дівати, окрім як перепоховати.

Саме у 2021 році було отримано дуже багато матеріалу — це переважно поховання ХІХ– першої половини ХХ століття з території колишнього Щекавицького кладовища, яку місто віддало під забудову.

Йдеться про ділянки на вулиці Олегівській, 36 та 42-а у Шевченківському районі.

Поховання були у дуже поганому стані через ландшафтне перепланування та забудову території за радянських часів.

Але нам вдалося обережно зібрати з обох ділянок залишків близько 900 поховань.

Дві сотні з них наші палеоантропологи дослідили, а поки проблема з перепохованням вирішувалася — рештки зберігалися у підвальному приміщенні експедиційної бази», — розповідає ТСН.

ua Всеволод Івакін, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології Києва Інституту археології НАНУ.

Контейнер як «тимчасове» рішення, що став постійним.

Він додає, що коли місто розпочало «реставрацію» на Сковороди, 9-б до археологів звернулися представники Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з вимогою прибрати з території людські рештки, знайдені під час розкопок.

«Ми пояснили, що за законодавством рештки мають статус речей музейного фонду — вони охороняються законом, тобто без дозволу Мінкультури ми не можемо їх «кудись подіти», їх слід перепоховати.

Це ж людські поховання, рештки наших предків киян, які були поховані на загальноміському кладовищі на Щекавиці.

Ми маємо належним чином ставитись до їх пам’яті.

Після цього дирекція Департаменту охорони культурної спадщини КМДА знайшла цей металевий контейнер, у який було складено рештки біля нашого колишнього приміщення, яке ми залишили у 2021 році.

Відтоді всю відповідальність за стан та збереження решток несе КНМЦ при Департаменті охорони культурної спадщини КМДА», — пояснює Всеволод Івакін.

Археологи підкреслюють, що людські рештки не мають наукової цінності, а їх палеоантропологічні дослідження завершені.

Але передати ці рештки до музейних фондів неможливо.

В Україні немає установ, які могли б зберігати такі антропологічні колекції.

Тож єдиним варіантом залишилося збереження їх в контейнері, допоки не вирішиться питання про перепоховання.

Хто має вирішити питання з перепохованням.

«Перепоховання — це складна справа.

У якій, як на мене, має брати участь і місто, яке видає дозволи на забудову колишніх кладовищ — а це по суті пам’ятки історії (Щекавицьке кладовище).

Адже такі знахідки там були очікуваними.

Та, на жаль, про це ніхто наперед не подбав.

Напевно тому, що міську владу не цікавлять питання охорони культурної спадщини.

Замість сприяння розвитку столичної археології, вони закривають науковий центр по археологічному дослідженню Києво-Подолу, знищують місцевий музей у споруді за адресою вул.

Сковороди, 9-Б.

Наразі — просто не можуть доглядати за територією, яка у них на балансі, не дивлячись на те, що це пам’ятка архітектури національного значення», — зазначає Всеволод Івакін.

До цього археолог додає:.

«Всі запити Інституту археології щодо перепоховання спрямовані на Мінкультури, а їх було три — або залишаються без відповіді, або нам рекомендують передати рештки до музейних установ.

На жаль, жодна з музейних установ в Україні не погодиться прийняти до своїх фондових колекцій подібні предмети.

Які ще й абсолютно не інформативні, оскільки наші палеоантропологи «вижали» з цього матеріалу, все що тільки можливо.

Гадаю, що тут проблему може вирішити лише місто та Мінкультури, які мають об’єднати зусилля, аби достойно перепоховати рештки киян».

Був досвід перепоховань.

За словами археолога, у Києва вже був досвід таких перепоховань.

Під час розкопок (2005-2009 роках) на території Вознесенського монастиря (територія Мистецького арсеналу) натрапили на старовинне кладовище.

«Тоді перепоховали знайдені рештки померлих, причому перепоховали їх історично правильно, як на мене, у Флорівському монастирі.

Тобто це можна зробити, було б бажання.

Це ж наші пращури — кияни.

А вони вже тривалий час лежать у тому контейнері.

У нас теж болить серце за цю історію.

Але, на жаль, ми не маємо навіть доступу до приміщення на Сковороди і, відповідно, не можемо вплинути на ситуацію, хоча саме наші співробітники діставали ці рештки з землі та вивчали їх.

Все що потрібно — це провести спільну зустріч між представниками КМДА та Мінкультури та ухвалити кінцеве рішення щодо процедури перепоховання решток.

Археологи активно сприятимуть процесу вирішення цієї проблеми.

Але без такого рішення проблема не зсунеться з місця.

Самостійно Інститут археології цього не вирішить через низку юридичних нюансів», — зазначає Всеволод Івакін.

Де не копни у центрі — цвинтар.

На думку дослідника, вирішувати питання необхідно на рівні містобудівного кодексу України, оскільки будь-які земляні роботи в історичному центрі Києва виявлять давні захоронення — це місце розташування десятків різночасових монастирських та парафіяльних кладовищ.

Тобто проблема залишатиметься невирішеною.