Римо-католицький єпископ оцінив позитивні зміни для своєї церкви в Україні

Попри складну історію упередженого ставлення до Римо-католицької церкви в Україні, сьогодні ситуація суттєво змінилася. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів очільник Києво-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький, відзначивши, що стереотипи про «польську церкву» поступово відходять у минуле.

«Останніми десятиліттями люди перестали бачити в нас лише «польську» церкву (було таке кліше), а побачили натомість церкву світового масштабу. Вони побачили, що Ватикан – це не щось далеке та відірване від них. Особливо коли до України приїхав Іван Павло ІІ і говорив з людьми українською, показавши тим своє ставлення до нашого народу. Стереотипи були зламані: польської та католицької експансії не сталося, а стався приїзд нашого друга і брата», – зауважив єпископ.

Віталій Кривицький зазначив, що ставлення до Римо-католицької церкви залежить від регіону. Як приклад він навів, що на Житомирщині та Хмельниччині є сільські парафії, які не мають жодних інших храмів, окрім католицьких.

«Зараз, під час війни, багато наших мирян виїхало за кордон та асимілювалося у тамтешніх релігійних громадах. Освіченість людей стала вищою, більшість забобон відійшла у минуле. Мабуть, нині вже не лишилося невігласів, які б повторювали, що слово «католик» походить від слова «кат». (Насправді catholicus походить від грецького «загальний, всеохоплюючий» – «Главком»)», – підкреслив очільник Києво-Житомирської дієцезії.

Римо-католицька церква у Києві, за словами єпископа, колись була дуже впливовою, але після повстання Богдана Хмельницького не залишилося жодного діючого храму.

«За часів радянської влади ми несли тавро церкви «закордонної», церкви національних меншин – поляків, німців, угорців… З цього стану ми виходили повільно. Але з огляду на те, що наша паства є незначною, римо-католицька церква і досі залишається для декого «не своєю»», – наголосив Кривицький.

Єпископ зазначив, що римо-католиків в Україні менше мільйона, а оцінювати точну кількість прихожан нині складно. За його словами, певна конкуренція з греко-католиками існує на окремих парафіях, проте між церквами підтримуються добрі стосунки.

«Ми з греко-католицькими владиками підтримуємо тісні зв’язки – маємо спільні реколекції. Вони по черзі проводяться то у нас, то у них. Інколи без тертя не обходиться, але це людське. А є наша спільна історія, спільний спадок. Втім, все залежить і від регіону, і від людей», – пояснив очільник Києво-Житомирської дієцезії.

Кривицький також прокоментував, чи є публічною людиною: «Не можу сказати, що я не є публічною особою. Сам я не боюсь телекамер та запитань, але не вважаю за потрібне висвітлювати усі свої дії. Ми покликані служити, а не збирати лайки. А особливо під час війни. Зараз піар взагалі є блюзнірством».

Раніше Римо-католицький єпископ пояснив, чому конклави тепер проходять дуже швидко. Так, раніше кардинали збиралися на конклав «з усіх усюд», а на місці знайомилися між собою. Сьогодні ж люди – завдяки медіа та соцмережам – знають про інших все, тож нинішній об’єм інформації значно скорочує час проведення конклаву.

Також єпископ назвав вчинок Папи Франциска, який точно показав, що він на боці України.