Римо-католицький єпископ оцінив позитивні зміни для своєї церкви в Україні
Римо-католицький єпископ оцінив позитивні зміни для своєї церкви в Україні

Римо-католицький єпископ оцінив позитивні зміни для своєї церкви в Україні

Попри складну історію упередженого ставлення до Римо-католицької церкви в Україні, сьогодні ситуація суттєво змінилася. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів очільник Києво-Житомирської дієцезії Віталій Кривицький, відзначивши, що стереотипи про «польську церкву» поступово відходять у минуле.

«Останніми десятиліттями люди перестали бачити в нас лише «польську» церкву (було таке кліше), а побачили натомість церкву світового масштабу. Вони побачили, що Ватикан – це не щось далеке та відірване від них. Особливо коли до України приїхав Іван Павло ІІ і говорив з людьми українською, показавши тим своє ставлення до нашого народу. Стереотипи були зламані: польської та католицької експансії не сталося, а стався приїзд нашого друга і брата», – зауважив єпископ.

Віталій Кривицький зазначив, що ставлення до Римо-католицької церкви залежить від регіону. Як приклад він навів, що на Житомирщині та Хмельниччині є сільські парафії, які не мають жодних інших храмів, окрім католицьких.

«Зараз, під час війни, багато наших мирян виїхало за кордон та асимілювалося у тамтешніх релігійних громадах. Освіченість людей стала вищою, більшість забобон відійшла у минуле. Мабуть, нині вже не лишилося невігласів, які б повторювали, що слово «католик» походить від слова «кат». (Насправді catholicus походить від грецького «загальний, всеохоплюючий» – «Главком»)», – підкреслив очільник Києво-Житомирської дієцезії.

Римо-католицька церква у Києві, за словами єпископа, колись була дуже впливовою, але після повстання Богдана Хмельницького не залишилося жодного діючого храму.

«За часів радянської влади ми несли тавро церкви «закордонної», церкви національних меншин – поляків, німців, угорців… З цього стану ми виходили повільно. Але з огляду на те, що наша паства є незначною, римо-католицька церква і досі залишається для декого «не своєю»», – наголосив Кривицький.

Єпископ зазначив, що римо-католиків в Україні менше мільйона, а оцінювати точну кількість прихожан нині складно. За його словами, певна конкуренція з греко-католиками існує на окремих парафіях, проте між церквами підтримуються добрі стосунки.

«Ми з греко-католицькими владиками підтримуємо тісні зв’язки – маємо спільні реколекції. Вони по черзі проводяться то у нас, то у них. Інколи без тертя не обходиться, але це людське. А є наша спільна історія, спільний спадок. Втім, все залежить і від регіону, і від людей», – пояснив очільник Києво-Житомирської дієцезії.

Кривицький також прокоментував, чи є публічною людиною: «Не можу сказати, що я не є публічною особою. Сам я не боюсь телекамер та запитань, але не вважаю за потрібне висвітлювати усі свої дії. Ми покликані служити, а не збирати лайки. А особливо під час війни. Зараз піар взагалі є блюзнірством».

Раніше Римо-католицький єпископ пояснив, чому конклави тепер проходять дуже швидко. Так, раніше кардинали збиралися на конклав «з усіх усюд», а на місці знайомилися між собою. Сьогодні ж люди – завдяки медіа та соцмережам – знають про інших все, тож нинішній об’єм інформації значно скорочує час проведення конклаву.

Також єпископ назвав вчинок Папи Франциска, який точно показав, що він на боці України.

Источник материала
loader
loader