На угорському вулкані виявлено сотні металевих артефактів бронзової доби

Отримані в дослідженні дані дають змогу по-новому поглянути на маловивчений перехідний період між пізнім бронзовим і раннім залізним століттями в Центральній Європі.

На пагорбі Сомло, який знаходиться на заході Угорщини, археологи виявили шість скарбів із понад 900 металевих артефактів, які датуються періодом понад 3 тисячі років тому, повідомляє .

Пагорб Сомло – згаслий вулкан висотою 427 метрів, розташований у комітаті Веспрем, відомий своїми виноградниками. Однак нові дослідження показали, що ще у пізній бронзовій добі (1450–800 до н.е.) та ранній залізній добі (800-450 до н.е.) це місце мало значення ритуального й, можливо, адміністративного центру.

Команда під керівництвом археолога Бенце Шооша з Угорського національного музею застосувала сучасні методи дослідження, включно з лазерним скануванням, магнітною розвідкою, металодетекцією та наземними обстеженнями. Основна маса знахідок зосереджена на південно-східному плато пагорба. П’ять зі шести скарбів належать до пізньої бронзової доби, один – до ранньої залізної. Серед артефактів: прикраси, фібули, декоративні диски (ймовірно, військові відзнаки) та рідкісний спис альпійського типу.

Фото: Antiquity

Наконечник списа з першого скарбу

Дві схованки, третя і п’ята, були особливо унікальні, оскільки артефакти в них були навмисно заховані у керамічних посудинах, що стало першим підтвердженим прикладом такого обряду в регіоні. Посудини пройшли комп’ютерну томографію в Університеті Паннонії, що дозволило дослідити внутрішню структуру складів. Додатково окремі предмети аналізували методом нейтронної томографії, щоб вивчити техніки їх виготовлення.

П’ятий скарб також заслуговує уваги тим, що він містив не лише метали, а й бурштинові намистини, ікла свиней і кабанів, фрагменти тканин і шкіри, що свідчить про ритуальний характер схованки. За словами Шооша, це перший доказ місцевої традиції депонування металів у перехідний період між двома епохами.

Наявність таких сховищ вказує на безперервне заселення пагорба в цей час, що ставить під сумнів попередні уявлення про структуру поселень у регіоні. Дослідники наразі проводять типохронологічний і радіовуглецевий аналіз органічних матеріалів, зокрема кісток із першого скарбу, щоб встановити точні часові межі.

Впорядковане розміщення предметів у скарбах і їхній символізм можуть свідчити про існування елітного воїнського класу. Археологи припускають, що Сомло міг бути центральним пунктом племінної або кланової структури під час пізньої бронзової доби, що також підтверджується наявністю курганів поблизу. Хоча майстерня з обробки металу ще не виявлена, знайдені залишки будівель натякають на постійне поселення.

Отримані в дослідженні дані дають змогу по-новому поглянути на маловивчений перехідний період між пізнім бронзовим і раннім залізним століттями в Центральній Європі.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у Бразилії випадково знайшли 3000-річні наскельні малюнки.