Як вибратися з пастки мінімальних внесків і збільшити свою пенсію
Як вибратися з пастки мінімальних внесків і збільшити свою пенсію

Як вибратися з пастки мінімальних внесків і збільшити свою пенсію

Як вибратися з пастки мінімальних внесків і збільшити свою пенсію

Згідно з прогнозами Всесвітнього економічного форуму, весь світ, крім Африканського континенту, стоїть на порозі серйозної демографічної кризи. Україна не виняток, через якихось 25 років третина населення країни буде старше 65 років, що створить безпрецедентне навантаження на чинну солідарну пенсійну систему. Ця система, заснована на фінансуванні пенсійних виплат за рахунок внесків працюючого населення, уже зараз зазнає значних труднощів, а в майбутньому ситуація стане критичною.

Наростаючий дисбаланс між кількістю пенсіонерів і кількістю працюючих громадян загрожує зниженням пенсійних виплат до рівня, значно нижчого за нинішні 30% від заробітної плати. Щоб запобігти перетворенню України на країну старих у злиднях, слід терміново збільшувати розмір страхових внесків, розширювати кількість застрахованих осіб і забезпечувати накопичення громадянами достатнього виробничого стажу. Тільки комплексний підхід до реформування пенсійної системи дасть можливість уникнути соціальної катастрофи в майбутньому.

Теорія проста: основними критеріями, що визначають розмір пенсії, є стаж і розмір зарплати. Зрозуміло, що люди, які працевлаштовані офіційно й одержують високі зарплати, матимуть вищі пенсії, а ті, хто працює неофіційно, можуть претендувати хіба що на соціальну пенсію.

Практика складніша. Фізичні особи-підприємці (ФОП) у більшості відраховують мінімальний єдиний соціальний внесок (ЄСВ) і прирікають себе на мінімальну пенсію (3200 грн). Наймані працівники під тиском роботодавців, які думають лише про мінімізацію відрахувань, нерідко погоджуються офіційно одержувати тільки мінімальну зарплату, а решту — готівкою «в конверті». На пенсію ці люди зароблять, але теж тільки на мінімальну. До того ж, попри вічну боротьбу за легалізацію праці, в Україні квітне неофіційне наймання працівників. Люди погоджуються на такі умови з низки причин, серед яких: брак вибору, небажання світитися тощо. Але вони не мають ані стажу, ані офіційних відрахувань від зарплати, тож можуть розраховувати хіба що на соціальну пенсію, розмір якої на сьогодні становить 2361 грн.

На жаль, в українців досі немає звички думати про пенсію змолоду. Одні вважають, що до пенсії ще далеко і якось усе владнається. Інші живуть переконанням, що пенсія високою не може бути в принципі, отже, й намагатися її збільшити нема сенсу.

Та це не так. За даними Пенсійного фонду України, приблизно 29% нинішніх пенсіонерів одержують пенсії в діапазоні від 5 до 10 тис. грн, 14,5% — вище 10 тис. Так, небагато, але життя цих людей однозначно ліпше, ніж у 32% пенсіонерів, що одержують виплати в розмірі 3–4 тис. грн, і вже точно, ніж у тих 4%, пенсії яких становлять до 3 тис. грн.

Виходить, що насправді сенс поборотися за гідну старість є, та й можливості теж.

Самозайнятим простіше

Так, станом на перший квартал 2025 року більшість фізичних осіб-підприємців платять мінімальний ЄСВ — це 1760 грн на місяць (або 5280 грн за квартал). Офіційної статистики щодо точної кількості ФОП, які платять саме мінімальний внесок, у відкритих джерелах за 2025 рік наразі немає. Однак, згідно з практикою попередніх років і чинним законодавством, абсолютна більшість ФОП 1–3 груп вибирають саме мінімальну базу для нарахування ЄСВ, оскільки це дозволено законом і є найменшим фінансовим навантаженням для підприємців. Загальна кількість ФОП 1–3 груп в Україні на 2025 рік становить понад 2 мільйони людей. Вони, можливо, у сподіваннях забезпечити собі пасивний дохід на старість (а вони далеко не завжди збуваються) свідомо прирікають себе на мінімальну пенсію.

При цьому фізична особа-підприємець може платити додатковий ЄСВ і понад мінімальний розмір.

Із 2025 року мінімальний місячний ЄСВ для ФОП становить 1760 грн (22% від мінімальної зарплати в 8 тис. грн), а максимальна база нарахування ЄСВ — 160 тис. грн, що дає максимальний внесок у розмірі 35 200 грн на місяць.

Ба більше, на порталі електронних послуг Пенсійного фонду вже передбачено можливість добровільно платити страхові внески онлайн із мінімальною бюрократичною тяганиною. Тож підприємець може добровільно збільшувати суму внеску, сплачуючи ЄСВ із більшої бази доходу, щоб у майбутньому одержати більшу пенсію або кращі соціальні гарантії.

Найманим складніше, але не неможливо

Безумовно, змусити роботодавця платити гідну зарплату, та ще й по-білому — завдання значно складніше. Але не нездійсненне: нині в країні склалася ситуація гострого дефіциту робочої сили, і чи не вперше працівники одержали хоч якісь важелі впливу на роботодавців. Незамінний працівник цілком може торгуватися з майбутнім роботодавцем і про розмір зарплати, і про її «білизну». Правда, якщо здобувачу робочого місця понад 40, а тим більше понад 50 років, знайти роботу йому, як і раніше, дуже непросто, а можливостей тиснути або перебирати практично немає.

Тут варто поскаржитися і на те, що успадковані від СРСР галузеві профспілки, які начебто мають захищати найманого працівника від сваволі роботодавця, ніяк не проявляють себе. І на те, що держава свідомо ігнорує як проблему ейджизму, так і ширші питання — неофіційної зайнятості й оптимізації «зарплатних» податків.

При цьому, з останніх доступних даних, близько 30–40% найманих співробітників одержують мінімальну заробітну плату або близьку до неї. Зрозуміло, що решту вони одержують «у конверті». Саме собою, мінімалка й «конверти» означають злиденну пенсію в майбутньому. Мова про приблизно 4–6 мільйонів людей із загальної кількості працюючих. Величезна цифра.

Хоч би як складалися відносини цих людей з роботодавцями, їх треба міняти. А якщо вже зовсім нічого не виходить, іти тим же шляхом, що й ФОП, — самостійно робити додаткові внески в ПФУ. Звичайно, не хочеться, але практика показує, що на пенсії середньостатистичний українець може прожити років десять, а українка — усі 20+. Це довгий період, і буде жахливо, якщо він буде злидарським.

Ну, а ті, хто працює нелегально, мають загалом міцно задуматися про кардинальні зміни в житті. Адже вони зможуть розраховувати лише на соціальну пенсію. Нагадаємо, вона розраховується як різниця між середньомісячним доходом родини на одного члена родини за пів року й прожитковим мінімумом для осіб, що втратили працездатність (нині це 2361 грн). Найчастіше нелегальну працю використовують у торгівлі, громадському харчуванні, на будівництві й у сільському господарстві. Здається, що рік-два такої роботи не вплинуть ні на що, але що більше у вас неврахованого стажу, то гірше ваше майбутнє: доведеться або «допрацьовувати» зайве, або жити вкрай бідно. Кількість нелегально працевлаштованих українців установити важко — Держстат не збирає цих даних через війну, але, безсумнівно, рахунок іде на мільйони працездатних.

Зворотний бік «тіньової» медалі — недостатні внески для виплат нинішнім пенсіонерам. Навіть якщо вас не дуже турбує проблема тіньового ринку праці зараз, вона точно стане для вас актуальною після виходу на пенсію. Адже що більше трудової «тіні», то меншою у вас буде пенсія. У довгостроковій перспективі всі в країні зацікавлені в легальному працевлаштуванні з чесними ринковими зарплатами, але короткострокові інтереси раз за разом перемагають.

Тіньовий ринок праці є практично скрізь, навіть у найбільш некорумпованих країнах, наприклад, у Німеччині. Але там він тримається на рівні окремих випадків, а не системи, як у нас. Якщо цієї системи не зламати, Україна навряд чи витримає майбутні демографічні шоки й у кілька разів зростаюче навантаження на її пенсійну систему.

Джерело матеріала
loader
loader