Тектонічний сюрприз змінює усталені моделі: "дах світу" Землі створив не мегакруст
Тектонічний сюрприз змінює усталені моделі: "дах світу" Землі створив не мегакруст

Тектонічний сюрприз змінює усталені моделі: "дах світу" Землі створив не мегакруст

Нове дослідження показує, що підйом Тибету був здебільшого спричинений постколізійною динамікою мантії, а не конвергенцією Індії та Азії, що триває. По суті, результати нового дослідження ставлять під сумнів давно усталені тектонічні моделі.

Про це пише SciTechDaily.

Континентальне зіткнення Індії та Азії, а також підйом Тибетського плато традиційно пояснювалися безперервною конвергенцією протягом усього кайнозою. В основі цієї теорії лежало два основних припущення:

  • зіткнення Індії та Азії все ще триває;
  • Індійський континент постійно посувається під внутрішні райони Тибету.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Усталені моделі тріщать по швах

Нове дослідження ставить під сумнів попередні припущення за допомогою всебічного аналізу геологічних, геофізичних і геохімічних даних. Аналіз також фокусується на часі синколізійних процесів, ступені їхніх просторових ефектів, а також структурних і композиційних відмінностях між синколізійними й постколізійними особливостями.

По суті, результати нової роботи вчених показують, що колізійний орогенез Індії та Азії був короткочасним — він стався в кайнозої та не включав значного зміщення Індійського континенту під внутрішню частину Тибету.

Передбачається, що натомість підйом Тибетського плато був насамперед зумовлений динамікою мантії, що наступила за зіткненням, яке відбувалося в пізньому кайнозої. Дослідження підкреслює, що Тибетське плато не є однорідною структурою, утвореною одним колізійним процесом, а являє собою складну мозаїку террейнів, які наростали на північ від раннього палеозою до мезозою.

Автори дослідження вважають, що ці террейни та їхні шви були повторно активовані під час короткочасної колізії в ранньому кайнозої, а не були сформовані безперервним зіткненням упродовж усього кайнозою. Найбільш виражені наслідки колізії Індії та Азії виявлені в орогенах Гімалаїв і Гангдеса.

Розвінчали традиційні парадигми

Дослідники виявили, що дані сейсмічної томографії та ізотопів гелію обмежують субдукцію індійського континенту до глибин 200-300 км, здебільшого під швом Ярлунг-Зангпо, який позначає найпівденнішу межу Тибетського нагір'я.

Критичне вивчення петрологічних, структурних і геохронологічних даних розділяє формування Гімалайського орогену на два етапи?

  • континентальне зшивання від м'якого зіткнення через жорстке зіткнення до глибокої субдукції, що призвело до скорочення земної кори в основному 55-45 млн років тому;
  • постколізіонна переробка через підйом астеносферної мантії, спричинений зануренням літосферної мантії, що призвело до купольного підняття в основному 30-10 млн років тому в пізньому кайнозої.

Простіше кажучи, результати нового дослідження показують, що два загальних припущення про зіткнення Індії та Азії просто більше не витримують уваги вчених і, по суті, є помилковими. Ба більше, воно має великий вплив на еволюцію тектонічного колажу Гімалаїв і Тибету в кайнозої та ставить під сумнів тектонічну інтерпретацію палеомагнітних і сейсмічних даних щодо континентальної конвергенції та зсуву між Індією та Азією.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, скільки тектонічних плит покриває поверхню Землі.

Теги за темою
дослідження вчені Земля
Джерело матеріала
loader
loader