Бездарність Генштабу в Москві зашкалювала: історик розвіяв міфи про "героїчну оборону" Мінська і Брестської фортеці

Радянсько-російські міфи про начебто героїчну оборону Червоною армією Києва, Бреста і Мінська від натиску переважаючих сил німців були покликані насамперед прикрити неготовність військового командування і політичного керівництва СРСР до оборонної війни.

Про це в інтерв’ю "Телеграфу" розповів професійний історик, дипломат, посол України в Республіці Хорватія (2010—2017), а також в Боснії і Герцеговині (2011—2017) Олександр Левченко.

Більше читайте у публікації: "Росіян у СС було в 10 разів більше, аніж українців": що стоїть за російськими міфами про перемогу 9 травня".

Він нагадав, що німецька армія підійшла до Києва менше, аніж через три місяці від початку війни. Оборона міста та всього регіону тривала 72 дні і закінчилася повною катастрофою. 700 тисяч радянських солдат загинуло або потрапило в полон до Вермахту.

— Бездарність управління військами з боку Генштабу і Ставки Верховного головнокомандування в Москві зашкалювала. Оборони Мінська як такої взагалі не було. Німецькі війська увійшли до міста на 6-й день війни. Брестська фортеця протрималася всього тиждень, хоча московські пропагандисти представляли справи чи не багатомісячної оборони, — каже історик.

Він погодився, що оборонці фортеці відмовилися здаватися.

— Але знаєте, чому? Тому що у вересні 1939 року Німеччина почала Другу світову війну нападом на Польщу. До Третього рейху приєднався у нападі на Польщу його союзник – СРСР. Біля Бреста радянські війська зустрілися з Вермахтом, який не міг здолати польських оборонців фортеці. Тоді до справи взялися радянські війська.

Радянське командування пообіцяло польським захисникам почесний вихід з фортеці зі зброєю і вільний прохід. Поляки погодилися, а коли вийшли за фортечні мури — усі були розстріляні радянською артилерією та кулеметами. Наступного дня в Бресті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад перемоги над Польщею, — розповів дипломат.

Він пояснив, що радянські бійці в червні 1941 року боялися, що з ними вчинять так, як вони зробили з поляками два роки тому. Тому і відмовилися на перших порах здаватися.

— Через багато років схожа ситуація відбулася в Україні. Коли 2014 року в оточення під Іловайськом потрапили українські війська, а росіяни пообіцяли їм вільний прохід через "зелений коридор". Але там була засідка, і тих, хто пішов цим "коридором", було вбито або взято в полон. Тоді наші військові керівники оточених підрозділів, які колись разом служили з росіянами, купилися на "слово російського офіцера".

Запам’ятайте: це слово нічого не варте, просто бруд і гіркий обман. Як сказав канцлер Прусії Отто фон Бісмарк ще 150 років тому: будь-яка домовленість з росіянами, навіть письмова, не варта того паперу, на якому укладена. Минуло півтора століття, а брехня й обман залишаються важливими інструментами російського командування.

Це треба особливо враховувати в разі початку переговорів про мир з Москвою. Напавши 24 лютого 2022 року на Україну, Росія порушила 200 двосторонніх угод. У тому числі горезвісний Будапештський меморандум, коли Москва під особисті зобов’язання гарантій нашого територіального суверенітету вивезла з України сотні ядерних ракет, брутально порушивши усі домовленості, — наголосив Олександр Левченко.

Нагадаємо, раніше він на шпальтах "Телеграфу" розвіяв міф Путіна, що СРСР міг перемогти Гітлера без України.