Якщо Росія не зупиниться влітку, є ризик, що частина України взимку буде без газу, - нардеп
Якщо Росія не зупиниться влітку, є ризик, що частина України взимку буде без газу, - нардеп

Якщо Росія не зупиниться влітку, є ризик, що частина України взимку буде без газу, - нардеп

РФ не змогла "вибити" енергетику. Тепер під прицілом газ.

Україна пройшла зиму, яка за прогнозами експертів та окремих політиків мала бути однією з найважчих після початку "великої" війни. Напередодні опалювального сезону росіяни здійснилинаймасштабнішу атаку на об'єкти енергетичної інфраструктури, що потенційно загрожувало багатогодинними блекаутами по всій країні.

Та ми вистояли. За рахунок чого? Як Росія змінила свою тактику, коли зрозуміла, що "вибити" енергетику їй не вдається? Чи повернуться відключення світла влітку, коли атомна генерація частково вийде в ремонт, а спека змусить українців увімкнути кондиціонери. На ці та інші питання в інтерв'ю "Телеграфу" відповів народний депутат від фракції "Слуга народу", член парламентського комітету з питань енергетики і ЖКП Сергій Нагорняк.

"Росія перемкнула фокус ракетних атак"

– Пане Сергію, на щастя ми пережили цю зиму. Під обстрілами росіян, однак фактично у нас не було масштабних відключень електроенергії, попри обіцянки влади, що це буде найважча зима. Яким чином нашій енергетиці вдалося вистояти?

– У мене також були сумніви, що нам буде надто важко пройти зиму 2024-2025. Але протягом літа я їздив з керівництвом країни, з командою "Укренерго", "Укргідроенерго" по об'єктах гідроелектростанцій, по підстанціях і дивився, як відбувається відновлення. Навіть після тих влучань, ніби катастрофічних, попри ракетні атаки, дивом залишались працювати деякі блоки теплових електростанцій і гідроелектростанцій. Злагоджена робота уряду та державних компаній дала свій ефект.

Державні компанії залучали кошти від міжнародних донорів (як гарантові, так і кредитні), для того, щоб мати ресурс для відновлення об'єктів і будівництва захисних споруд. Ці захисні споруди захищають не лише від дронових атак. Другий рівень захисту будувався виключно для захисту від дронових атак і уламків ракет, але Генштаб спільно з "Укренерго" розробили і вдосконалили цей проєкт таким чином, що ці бетонні споруди витримують не лише дронові атаки, але й пряме попадання ракети. Саме ракети приносять багато збитків, навіть якщо є захисна споруда, адже, зазвичай, поруч вражається ще якась кількість обладнання, яке не захищене. Фізично захистити все неможливо, тому що підстанція "Укренерго" – це кілька футбольних полів і накрити все бетонним шаром у метр товщиною – нереально. Ми підрахували, що ліквідація наслідків кожної такої ракетної атаки в середньому коштує біля мільйона доларів. Навіть якщо не було прямого влучання в трансформатор або в будівлю релейного захисту.

Повертаючись до питання, як ми вистояли взимку. По всій країні "Укренерго" має трохи більше 100 розподільчих підстанцій. Станом на грудень 2024 року на 70 підстанціях було завершено будівництво однієї споруди другого рівня захисту для трансформаторів великої потужності. Цього мінімуму було достатньо, щоб зберегти роботу підстанцій. По суті, це як захистити серце людини якісним бронежилетом. Крім того, гідроенергетики якісно зробили свою роботу: відновили частину своєї генерації і якісно захистили те, що фізично можливо було захистити: трансформатори, розподільчі підстанції.

Також ця зима була достатньо теплою і рівень споживання не був настільки критичним. Це нам також сприяло. Ну і будемо відвертими, щоб не було ні у кого ілюзій: в години пік, коли нам не вистачало електричної енергії, "Укренерго" приймало рішення вимикати промислових споживачів, а не побутових. Тому ми всі були з електроенергією. Психологічний стан у людей важкий, ми всі втомилися від війни і чергове вимкнення світла підняло б настрій росіянам, а нашим людям було б мало приємного. Це було не так часто, але "Укренерго" вдавалося до таких заходів.

Сумарно це дало можливість витримувати той шквал ракетних атак, який тривав весь 2024 рік. І росіяни зрозуміли, що ефективність використання їхніх ракет і дронів по підстанцях "Укренерго" стає значно меншою. Після цього, в кінці грудня 2024 року – на початку січня 2025 року росіяни перемкнули свій фокус ракетних атак на газовидобувну і газопідготовчу інфраструктуру.

– От давайте про це детальніше. Чим загрожує змінення фокусу атак з енергетичної на газову інфраструктуру?

– Весь 2025 рік вони добивали [газову інфраструктуру] попри умовне перемир'я в енергетичному секторі. Ми багато втратили газовидобувної і газопідготовчої інфраструктури. А це величезні кошти на відновлення. На відновлення деяких об'єктів може піти від 6 до 9 місяців, а на деякі від 18 до 36 місяців. І це за наявності фінансового ресурсу і відповідного обладнання.

– Цей ресурс в бюджеті є? Чи, можливо, донори нам допомагають?

– З цим ресурсом дуже складно. В першу чергу постраждала інфраструктура державної компанії "Укргазвидобування". Вона видобувала левову частку українського природного газу, який отримували споживачі. І "Нафтогазу" спільно з "Укргазвидобування" потрібно буде знайти ресурс для відновлення всієї цієї інфраструктури. Друге питання – "Нафтогазу" потрібно віднайти шалений ресурс для того, аби закачати газ у наші підземні сховища, щоб підготуватися до зими.

Станом на зараз, ми очікуємо потенційний дефіцит газу від 4,6 до 5 мільярдів кубічних метрів газу на наступну зиму. Навіть якщо ми зараз будемо поступово відновлювати нашу газову інфраструктуру, то наш власний газовий видобуток впав більше, ніж наполовину. І не лише видобуток: підготовка, компресорні станції, перекачування і доставка до споживачів. Тому "Нафтогаз" зараз має шукати ресурси на два напрямки: відновлення і закупівля газу, імпортованого з ЄС. І це ж не комерційний газ. Його потрібно дорожче закупити, і дешевше продати населенню. По суті, потрібно взяти великі ресурси. Нагадаю, що на "Нафтогаз" державою покладені, так звані, спецобов'язки: продавати газ по фіксованій ціні для населення, яка нижча, ніж ринкова вартість майже вдвічі.

– Можливо є плани тоді переглянути цей мораторій, якщо ситуація така важка, і брати ці кошти з населення? Це обговорюють в Уряді, на комітеті?

– Таких розмов немає. Всі добре розуміють, що більша частина населення сьогодні неспроможна сплачувати за ринковим тарифом. Не час сьогодні переглядати ціну на газ. Ми маємо віднайти десь ресурс від міжнародних донорів. У нас частково є підтверджені кошти. Це кредитні кошти, грантові (Норвегія виділяє грант), ЄБРР і українські банки, які підтвердили, що вони нададуть кредити. Але загальна сума цих всіх потенційних домовленостей сягає одного мільярда євро. А "Нафтогазу" потрібно десь біля 2,5 мільярдів євро, для того, аби закупити газ і закачати його в українські газосховища, щоб пройти наступний опалювальний сезон.

Одна із ідей – звернутися з проханням до Норвегії по потенційну позику товарного газу, а не грошей. Норвегія має достатньо великий обсяг газу, і вони могли б надати нам в кредит товарний газ на два-три роки. Наразі такі перемовини тривають.

Що стосується обладнання, то паралельно "Нафтогаз" працює з донорами, наприклад JICA (японське агентство міжнародного співробітництва, — Ред.) Ми будемо сподіватися, що і вони зможуть закрити якісь потреби в газовидобувній інфраструктурі. І ті самі норвежці. Ми з ними спілкуємось окремим треком по обладнанню, щоб ми могли поступово відновлювати наш власний газовий видобуток і зменшували дефіцит в нашому балансі споживання і видобутку. У нас навіть до масованих ракетних обстрілів по газовій інфраструктурі був дефіцит 10-15% від споживання. Ми імпортували газ із закордону, щоб балансувати споживання. Нині баланс ще більше зсунувся — наступної зими ми споживатимемо майже втричі більше газу, ніж ми видобуваємо газу. Це великий виклик, який на нас чекає попереду.

Крім того, відновлення газовидобувної інфраструктури питання важливе, але потрібно вже зараз думати, яким чином її потім захистити. Росіяни уникають будь-яких пропозицій США про призупинення війни. Якщо росіяни будуть протягом цього року, до осені, цілити по нашій газовій інфраструктурі, то навіть наявність газу в газосховищах не гарантує нам те, що всі регіони будуть з газом.

А всю газову інфраструктуру нереально захистити бетонними спорудами. Це ж величезні об'єми інфраструктури. Тому для України важливе повноцінне завершення війни і повноцінний мир.

– Давайте зафіксуємо: існує вірогідність, що через атаки росіян і важку ситуацію, в наступному опалювальному сезоні у споживачів можуть бути перебої з газом. Я правильно розумію?

– Відверто кажучи, якщо війна цього літа не завершиться, а Росія зосередить фокус своїх ракетних і дронових атак саме на газовій інфраструктурі, то ми матимемо величезні виклики. Газова інфраструктура, здебільшого, на поверхні і поцілити у неї, насправді, не так складно. Тому ризик існує, і, на мою думку, достатньо високий. Я думаю, що цим має зайнятися РНБО: а що робити, якщо росіяни поцілять в пік морозів в об'єкти газорозподільчої системи України? РНБО вже має розробити чіткий алгоритм і довести його, щонайменше, до обласних адміністрацій і споживачів, що робити в таких випадках.

"Влітку матимемо дефіцит в енергосистемі"

– Повертаючись до теми електроенергії. Зараз, я думаю, мільйони українців турбує питання, а чи не буде так, як минулого літа, коли в пікові години споживання були відключення світла. Чого нам чекати цього літа?

– "Енергоатом" ідеально якісно відпрацював всю зиму на дев'яти блоках. Жодного дня зупинки не було. І, в першу чергу, якраз стала робота "Енергоатому" дала нам можливість взимку бути з електричною енергією практично 24 години на добу. Навесні та влітку "Енергоатом" поступово виводить свої блоки в охолодження для того, щоб провести всі регламентні роботи, які прописані у них на роки вперед. Відповідно, влітку третину блоків поступово будуть виводити, інші поступово запускати в роботу. Тому стабільної генерації, яка працює 24 на 7 рівним графіком, буде менше.

Водночас, влітку якісно працюють сонячні електростанції (як домашні, так і промислові), але працюють вони зранку і до п'ятої-шостої години вечора. Крім того, без промислових накопичувачів електроенергії, сонячні електростанції нас не настільки сильно підтримують. Та допоки вимкнені атомні енергоблоки, сонячні електростанції балансують енергосистему і дають певну генерацію. Але в вечірні години, коли ми будемо вмикати кондиціонери і давати навантаження на енергосистему, сонце вже не "працює" і сонячні електростанції вже не генерують електроенергію. З вітровими електростанціями схожа ситуація — вітер може бути, а може й ні. Тому ми не можемо стабільно розрахувати на відновлювані джерела енергії. Крім того, до них потрібно обов'язково встановлювати промислові накопичувачі, які будуть цю енергію акумулювати і видавати її у потрібні години. Тому влітку, ввечері, якщо буде достатньо спекотно і споживання наше буде в рази збільшуватись, ми, скоріш за все, будемо мати певний дефіцит в енергосистемі.

– За рахунок чого можна цей дефіцит покрити?

– В першу чергу, за рахунок імпорту. Наші трейдери, а це виключно приватні компанії, купують електричну енергію завжди дешевше і намагаються продати дорожче. Регулятором у нас встановлені, так звані, прайс-кепи – ціна, вище якої трейдер не має права продавати електроенергію споживачеві. А в пікові години в Європі (звідки і імпортується електроенергія, — Ред.) ціна підіймається. То ж що потрібно зробити, аби влітку, коли частина атомних енергоблоків буде у ремонті, ми були з електроенергією? Регулятору потрібно підняти відповідні прайс-кепи і дати можливість трейдерам купувати електроенергію і продавати її в ринок, щоб наситити енергосистему. Хоча б на ці кілька годин, коли ми будемо найбільше споживати.

Другий крок, на який може піти Уряд, це зобов'язати "Енергоатом" і "Укргідроенерго", щоб вони виступили трейдерами і закупили електроенергію в пікові години з-за кордону. Так закупили дорожче, а продали для населення дешевше, але щоб не було вимкнення світла влітку у вечірні години, коли ми всі повертаємося додому. Якщо Уряд і паралельно регулятор НКРЕКП підуть на ці два кроки, ми влітку, навіть у вечірні години, будемо з електроенергією.

Про тарифи і угоду з Болгарією

– Деякі експерти ринку комунальних послуг прогнозують збільшення тарифів на електроенергію для побутових споживачів вже цього року. Чи варто цього чекати? Для такого підвищення є підстави?

– Уряд продовжив дію своєї постанови про покладання спецобов'язків на "Енергоатом" і "Укргідроенерго". І продовжив до кінця жовтня 2025 року діючий тариф 4 гривні 32 копійки для населення. У жовтні, малоймовірно, що уряд піде на якийсь інший крок, окрім того, що продовжить дію спецобов'язку до весни 2026 року. Тому українські споживачі можуть бути спокійними у 2025 році. Тариф на електричну енергію не зміниться.

– Розкажіть про поточну ситуаціюпо переговорам з Болгарією щодо закупівлі обладнання для добудови ХАЕС. За останньою інформацією Україна та Болгарія не зійшлися у ціні. Перемовини все ще тривають?

– Наскільки мені відомо, ці перемовини тривають, але вони не щоденні і не інтенсивні. Ми не намагаємося показати болгарам свою супер зацікавленість. Як тільки з'явилося рішення українського парламенту про те, що "Енергоатому" надається дозвіл придбати корпуси реакторів у болгарської державної компанії, то болгари відчули цей сигнал. Вони також дуже добре читають наші новини. І не лише болгари, але й росіяни. Ні для кого не секрет, що в Болгарії є проросійськи налаштовані політики, які підхопили цей трек дуже швидко і зробили все можливе, аби болгарська державна компанія не продала нам ці корпуси реакторів.

Станом на зараз це питання зависло. Болгари розповідають якусь байку про те, що хтось у них має щось там збудувати і їм потрібні саме ці корпуси. До цього вони лежали і не потрібні були, а зараз потрібні. Я так розумію, що тут йдеться навіть не стільки про набивання ціни, скільки про те, щоб через проросійськи налаштованих політиків перешкодити Україні добудовувати ці атомні енергоблоки. На жаль, це питання розглядалося в українському парламенті більше року. Було багато критиків, питання було заполітизоване, і росіяни відчули, що це такий трек, на якому можна пограти. І через своїх куплених маріонеток вони роблять все можливе для того, щоб Україна не отримала ці корпуси реакторів. Скоріш за все, росіяни пообіцяли болгарам, що вони викуплять це обладнання і десь його встановлять в іншій країні за дорожчу ціну, але ви тільки не продавайте це українцям. Чим гірше українцям, тим краще росіянам.

Я буду сподіватися, і мені б хотілося, щоб все ж таки ця угода завершилась. Я достатньо часто був на ХАЕС і в останній раз, коли я там був, то бачив результати підготовки третього та четвертого енергоблоків для того, аби там розпочалась активна фаза добудови. І хотілося б, щоб хоча б протягом цього року питання фіналізувалось і ми могли отримати ці реактори. Водночас, якщо ми бачимо, що щось не вдається, потрібно вести потенційні перемовини з компаніями, які могли б виготовити аналогічне обладнання. Моя особиста думка, що "Енергоатому" важливо вести перемовини не лише з американською компанією Westinghouse (саме ця компанія повинна надати паливо для роботи нових реакторів ХАЕС, — Ред.) Мені хотілося б, щоб США і надалі залишалися нашими стратегічними партнерами, але ми маємо диверсифікувати наші ризики. Тому "Енергоатом" міг би підписати відповідні угоди з французькою компанією, яка будує атомні енергоблоки, з південно-корейською, японською про те, що на таких-то атомних електростанціях ми будемо в перспективі з вами будувати блоки. Щоб ми мали не одного американського партнера, а кілька.

Завершити будівництво цих атомних енергоблоків важливо для нашої енергосистеми. Справа не лише в тому дефіциті, який ми маємо сьогодні. Кожен атомний енергоблок має свій строк експлуатації. Часто його подовжують на 5-10 років, але це не може бути безкінечно. Рано чи пізно, той чи інший атомний енергоблок буде виведений з експлуатації і його потрібно буде чимось замінити. А атомний енергоблок не будується достатньо швидко. Це потрібно робити вже сьогодні, думати про наступні покоління, про наших дітей.

Теги за темою
газ
Джерело матеріала
loader