Глави МЗС семи країн нагадали п'ять уроків історії на сторінках The New York Times
Глави МЗС семи країн нагадали п'ять уроків історії на сторінках The New York Times

Глави МЗС семи країн нагадали п'ять уроків історії на сторінках The New York Times

Глави МЗС семи країн нагадали п'ять уроків історії на сторінках The New York Times

Росія не має монополії на перемогу над нацизмом — її досягли багато народів.

Сьогодні, 8 травня, світ відзначає 80-ту річницю завершення Другої світової війни в Європі. Країни, що зазнали значних втрат під час війни й у післявоєнний період, нагадали про важливість цієї дати та закликали не повторювати помилок минулого.

Про це нагадали у спільній колонці у газеті The New York Times міністр закордонних справ України Андрій Сибіга разом із шістьма іншими колегами, главами МЗС Естонії - Маргусом Цахкною, Латвії Байбою Браже, Литви Кястутісом Будрісом, Молдови Міхаєм Попшоєм, Польщі Радеком Сікорським і Чехії Яном Ліпавським.

Автори наголосили, що згадують своїх рідних, які загинули, захищаючи свободу від двох тираній XX століття. Вони вшанували пам’ять шести мільйонів євреїв, убитих під час Голокосту, а також мільйонів жертв радянських репресій, які тривали після закінчення війни, попри загальну європейську реконструкцію.

Дипломати підкреслено п’ять головних уроків Другої світової, що мають значення для відновлення справедливого миру у Європі. Автори вважають, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року розділило XXI століття на «до» і «після». Попри чисельну перевагу, Україна змогла звільнити більше половини тимчасово окупованих територій. Однак, як зазначено в документі, Росія не відмовилася від агресивних планів, навіть втративши понад 950 тисяч військових убитими й пораненими.

Кремль намагається використати глобальну нестабільність для тиску на Україну та її партнерів, дедалі тісніше співпрацюючи з режимами Ірану та Північної Кореї. У статті наголошується, що війна Росії проти України зруйнувала систему безпеки, сформовану після Другої світової війни, й порушила принципи Статуту ООН та Гельсінських угод. На переконання авторів, нова архітектура безпеки має будуватися з урахуванням ключових уроків історії.

Серед них — неприпустимість поступок агресору. Поступки щодо незаконних територіальних претензій лише посилюють агресію. Прикладом слугує розчленування Чехословаччини в 1938 році, що спричинило глобальну війну. Україна, наголошується в тексті, ніколи не визнає анексію будь-якої частини своєї території. Територіальна цілісність — основа міжнародного права.

Ще один урок — сфери впливу не приносять миру, а ведуть до гноблення. У заяві нагадано про пакт Молотова-Ріббентропа та Ялтинську конференцію 1945 року, після яких багато європейських держав лишалися під радянською окупацією до початку 1990-х. Автори застерігають від нової «Ялти», до якої прагне Путін, намагаючись переписати кордони Європи.

У документі також наголошено, що відсутність відповідальності веде до повторення злочинів. Злочини нацистів були засуджені й покарані, тоді як радянські — часто замовчувались. Глави МЗС країн, які зазнали цього в своїй історії, нагадують про депортації, масові страти, штучний голод і знищення інфраструктури, зокрема в Україні. Вони закликають до повного визнання злочинів сталінізму та їх правової оцінки, включно з геноцидом кримських татар і Голодомором.

Історичні маніпуляції Росії, йдеться далі, мають бути спростовані. Кремль прагне монополізувати перемогу над нацизмом, хоча в Червоній армії воювали щонайменше шість мільйонів українців. Замість вшанування пам’яті жертв, режим Путіна створив культ перемоги, який використовує для виправдання війни проти України. Щорічний парад 9 травня в Москві подається як спроба легалізувати агресію та показати нібито відновлення міжнародного авторитету Росії.

Автори наголошують: «Свобода має бути краще озброєна, ніж тиранія». Україна ніколи не погодиться на обмеження своїх оборонних можливостей і вже зараз працює над розширенням оборонного виробництва та досягненням самодостатності.

Заяву завершує заклик не повторювати помилок, що призвели до Другої світової війни та ялтинського переділу Європи. «Ми впевнені, що з достатньою рішучістю можемо краще захистити наші цінності та забезпечити вільну, об’єднану і безпечну Європу. Ніколи знову — це наш спільний урок», — йдеться у статті, яка може вважатися своєрідним маніфестом дня.

Нагадаємо, це саме наша, українська ініціатива, до якої долучилися іноземні колеги. Про це написав у Фейсбуці речник МЗС Георгій Тихий.

"Спільна стаття семи міністрів в NYT — це справді глобальна подія. І сьогодні ми доносимо світові нашу тверду позицію разом із нашими союзниками. Путінським історичним маніпуляціям, пропаганді та парадам ми протиставляємо наш єдиний та сильний голос, історичні факти, правду про злочини нацистів і радянського режиму, єдину позицію щодо протидії російській агресії сьогодні", - написав він.

Джерело матеріала
loader
loader