Андрій Урбанський, головний оператор СТБ: «Холостяк» — це маркер кваліфікації оператора

Starlight Production запустив свою другу Школу операторів. Відібрали учасників у березні, а зараз триває навчання. Потреба у кадрах виникла після повномасштабного вторгнення. Як розказав «Детектору медіа» головний оператор СТБ Андрій Урбанський, в країні лишилося мало спеціалістів, які можуть виходити на зміни, й це вплинуло на кваліфікацію.

— Зараз Starlight Production запускає школу операторів. Навіщо? Яка ситуація на ринку? Чи не вистачає кваліфікації, чи не вистачає спеціалістів? Чому ви вирішили запускати цю школу?

— По-перше, дійсно дуже не вистачає фахівців. Мова саме про людей із навичками роботи з сучасними системами стабілізації, тих, які вміють швидко освоювати нову техніку та загалом швидко орієнтуються. Це можуть бути як молоді, так і старші люди, але головне, аби вони були гнучкими та зі свіжою головою. На брак фахівців, звісно, повпливала повномасштабна війна: частина людей приєдналася до ЗСУ, хтось поїхав за кордон.

Спочатку в нас була теорія, що роботи стане менше, а люди, які залишилися працювати на ринку, зрозуміють: аби бути затребуваними, необхідно самостійно опановувати нові навички. Проте зрештою вийшло навпаки. В країні лишилося так мало спеціалістів, які  можуть виходити на зміни, що вони зрозуміли: можна взагалі не вчитися нового. Запрошення на зйомки все одно будуть, бо роботи значно більше, ніж людей, які можуть її виконувати. Ми вирішили самі навчити тих, хто хоче вчитися. Передусім тому, що маємо такий досвід.

— Це вже друга школа операторів, яку ви проводите?

— У 2016 році Starlight Production вже запускав школу операторів. Тоді була потреба в тому, аби на ринок прийшли нові люди, які або взагалі нічого не вміють, або вміють небагато. Нам надійшло, здається, 34 анкети, а в результаті ми випустили дванадцять фахівців, вісім із яких увійшли в штат і працювали з нами щонайменше пʼять років. Деякі працюють і зараз, наприклад, оператор-постановник останнього сезону «Зважених і щасливих» і двох сезонів «Холостячки» Богдан Пономаренко.

Словом, тоді завдяки школі вдалося знайти багато людей, які класно себе проявили. Зʼявилося розуміння, що ми маємо можливість самостійно виховувати кадри, які б не були зашорені виробництвом. Які б не казали, що вони вже працюють на ринку десятиліттями, все вміють, а тому вчитися нового не будуть. Мовляв, якщо якоїсь навички за ці роки не зʼявилося, то вона й не потрібна.

Тепер ми хочемо знайти нових людей, яким би цей фах подобався. У 2016-му ми шукали людей, які вже мали базові знання, — наприклад, фотографів. А зараз беремо абсолютно різних людей: продюсерів, фотографів, дизайнерів, військових — навіть тих, хто взагалі не мав стосунку до зйомок. Головне — бажання вчитися.

Важливо, що у нас є попередня статистика: люди після школи реально залишалися працювати. Тоді це була школа Talent Live. Тоді виробництво швидко зростало і людей на ринку катастрофічно не вистачало. У штаті було близько 110 операторів — і ще цих дванадцять ми теж узяли. Всі зайшли у виробництво.

— Скільки у вас зараз працює операторів?

— Якщо у 2021 році ми мали пул із 200 операторів, які регулярно виходили на зміни, то влітку 2021-го щодня працювало 125 людей. Після початку повномасштабної війни доступними залишилося менш як 50 операторів. Частина пішла служити, частина виїхала з Києва, а частина не має актуальних документів і не готова їх оформлювати. Зараз ситуація трохи вирівнялася. Ми знайшли нових людей, когось навчили, і в результаті маємо приблизно 50—60 операторів. Але для того, щоб закрити виробничі потреби цього літа, потрібно мінімум 45 людей щодня. З огляду на вихідні й особисті справи, цього недостатньо. Тому ми шукаємо нових людей.

— А чи багато хто з операторського пулу пішов служити у військо?

— Якщо рахувати тільки тих, хто працював у нас на постійній основі до початку війни, то це 3—4 людини. Один уже демобілізувався. Якщо враховувати й фрилансерів, то таких більше.

— Чи мають оператори на ваших каналах бронювання?

— Так, деякі мають.

— А що стосується жінок-операторок, чи багато їх у вас?

— Це фізично важка робота, тому дівчата, які навчаються на операторок, часто стають фотографинями. З фотоапаратом набагато простіше, ніж із відеокамерою, яка важить удесятеро більше. На піку в нас працювали чотири дівчини, зараз — дві на постійній основі та ще три навчаються у школі. Ми почали проводити співбесіди й знайшли ще двох дівчат, які з травня планують приєднатися до нас як операторки. Вони вже працюють професійно: одна — операторка-постановниця на серіалах, інша — на репортажних сюжетах. Тобто їм потрібно лише звикнути до нашого режиму роботи.

— А які є проблеми з операторською освітою у вишах? Чи можуть випускники одразу до вас приходити працювати, чи їм потрібне додаткове навчання?

— Основна проблема — студентів мало. Наскільки я знаю, кожного року вступників на 30% менше, ніж попереднього. 2023 року було на 30% менше, ніж 22-го, а 24-го — ще менше. Це через війну та пандемію. Багато студентів навчалися дистанційно, мали мало практики й тому випускники можуть бути слабшими. А ще студенти часто орієнтовані на творчість: кліпи, рекламу, кіно. Телебачення їх не дуже приваблює, тому ми зараз працюємо над тим, щоб вони могли знімати й для ютубу, й для диджитал-проєктів.

— Яких навичок потребують оператори, щоб працювати у вас?

— Усе як усюди: розуміння композиції кадру, вміння працювати з журналістами, небайдужість. І якщо є бажання — вони дуже швидко розвиваються через різноманітність проєктів і техніки, яка є у нас.

— А яка вартість навчання в школі?

— Шість тижнів навчання коштують 15 500 грн. Це 18 занять по вісім годин кожне — разом 144 години. Виходить менше тисячі гривень за день, ми не закладали прибуток у вартість. Хочемо тільки навчити спеціалістів для себе та ринку.

— Чи є серед студентів ветерани?

— Так, троє учасників бойових дій. Вони навчаються безплатно.

— Які формати зйомки охоплює навчання?

— Ми готуємо універсальних операторів для реаліті, ігрових проєктів, серіалів. Основний акцент — на базові навички: композиція кадру, робота зі світлом, робота з технікою. Через стислі терміни навчання дуже багато практики. Тобто людина не лише дізнається, як теоретично працювати зі світлом, а одразу через пів години сама його поставить. А завдяки тому, що й у мене, і в Андрія Євстратенка великий досвід роботи та викладання, ми вміємо просто та доступно пояснювати складні речі.

— А в яких жанрах найбільші складнощі?

— Найскладніше знімати реаліті та великі шоу на кшталт «Холостяка». Там треба одночасно працювати фізично, швидко орієнтуватися та видавати високу якість зображення. «Холостяк» — це маркер кваліфікації оператора.

— Що для вас неприйнятне в операторській роботі?

— Пасивність. Цінується той, хто підсилює команду, пропонує щось, бере участь у процесі, а не просто «відпрацьовує».

— Як змінювалися підходи в операторській роботі останніми роками?

— Під час пандемії коронавірусної хвороби ми побачили, що хороші фахівці залишилися хорошими, а слабкі — не змінилися. Під час війни багато людей змінили професію, бо потрібно було годувати сім’ї. Також дуже швидко змінюється техніка, зростають вимоги до знань, багатофункціональність стала затребуваною.

— А як щодо проєктів, які знімають фотоапаратами? Чи можуть їх закривати жінки — ви згадали, що більшість із них не йдуть далі цією професією через фізичні навантаження?

— Цілком, якщо йдеться не про масштабні чи студійні шоу на кшталт «МастерШефа». Так, зараз більшість проєктів знімають на фотоапарати. Це здебільшого адаптація до обмежених бюджетів, бо у світі мало хто таким чином замінює професійні камери. А ми в Україні винайшли отакий лайфхак, що, умовно, можна купити техніку не за $4000, а за $1000 чи навіть за $100, а якісно це може не відрізнятися, якщо є необхідні навички.

— Хотіла ще спитати про «Юнацтво», де зйомка одним кадром вразила всіх. Чому так не знімають у нас?

— Це пов’язано з бюджетами. У нас у країні нестача фінансування дуже відчутна. Зйомка одним кадром потребує багато ресурсів, репетицій, часу — а у нас часто працюють в режимі економії. Зі зрозумілих причин.

— А у вас є досвід зйомки довгих кадрів?

— Так, ми знімали однокадрові сцени, найдовша з них тривала три хвилини. Це потребує великої кількості репетицій і чіткої координації всіх учасників знімального процесу. Оператор має знати текст акторів або отримувати підказки через вушний монітор, щоб знати, коли й куди переводити фокус. В Україні теж можна знімати одним кадром, але для цього потрібна стабільна ситуація без тривог.

До речі, якщо порівнювати, наприклад, «Юнацтво» і той же «1917», який теж зроблений в одному кадрі, то у другому випадку операторська робота набагато крутіша: дуже гарна картинка, дуже продумана хореографія рухів камери й акторів. У «Юнацтві» картинка реалістична, без акценту на красу кадру. Наприклад, у першому сезоні «Справжнього детектива» є сцена тривалістю 12 хвилин — от там дійсно приголомшлива операторська робота.

— А можете назвати три найкращі для вас міжнародні шоу або серіали за операторською роботою?

— Так. «Справжній детектив» (перший сезон), «Містер Робот» (перший сезон) і серіал «Північні води» з Коліном Фарреллом, а з фільмів — «Сікаріо».

— А шоу?

— Я шоу мало дивлюся, але з останнього сподобався новий формат «Зрадники» (The Traitors). Там цікаве освітлення — вони дозволяють собі робити малюнки світлом не так, як у нас на телебаченні: висвітлити пів обличчя, залишити половину в тіні. Це виглядає свіжо.

— Якщо говорити про міжнародні тренди в операторській роботі, що зараз актуально?

— Основний тренд — робота з кольором. Багато кольору, ефектних кольорових рішень завдяки LED-освітленню. Зараз прилади можуть самі видавати різні кольори — червоний, синій, зелений — без фільтрів. У кіно кольорокорекція завжди була, але тепер і на зйомці одразу задають потрібну кольорову атмосферу.

— У нас таке теж використовують?

— Дуже мало. В основному тільки на «Холостяку» експериментують із кольорами. У нас побоюються яскравих кольорових рішень. Можливо, ринок маленький, тому немає такого запиту. Глядачі, можливо, ще не готові до такого стилю.

— Чи є у вас якісь прогнози на майбутнє?

— Думаю, після перемоги, враховуючи, що в нас багато хлопців навчилися працювати з дронами, може виникнути нова хвиля в операторській роботі: більше повітряних зйомок, більше творчого підходу.