«Я згідний» чи «я згодний»? Мовознавиця пояснила, який варіант правильний
«Я згідний» чи «я згодний»? Мовознавиця пояснила, який варіант правильний

«Я згідний» чи «я згодний»? Мовознавиця пояснила, який варіант правильний

Мовознавиця Ольга Васильєва пояснила, що обидві форми – «згідний» і «згодний» – є правильними й засвідчені у словниках. Про це йдеться у рубриці «Главкома» «Мовне питання».

«Маємо прийменник «згідно з», а не «згодно з». Чергування [о], [е] з [і] є одним із найпоширеніших історичних чергувань голосних в українській мові – аж настільки, що в діалектах зберігається ікавізм навіть у таких словах, як ріт (рот), ліб (лоб), вівк (вовк), Біг (Бог) та інших. «Згідний»/«згідна» вживали і класики – від Лесі Українки до Олександра Довженка. Словник теж підтверджує, що правильні обидві форми: «згідний – те саме, що згодний» (не застаріле і не діалектне)», – зазначила мовознавиця.

Васильєва зазначила, що «згодний» і «згодна» є основними варіантами. Однак, за її словами, незрозуміло, чому в цих словах не відбулося природне для української мови чергування голосних.

Раніше філологиня Ольга Васильєва пояснила, що від жіночого імені «Олександра» в українській мові утворюються форми «Саня», «Санда», «Леся». А от від чоловічого імені є і «Санько», і «Сашко», і «Шурко», і «Лесь».

Також філологиня Ольга Васильєва у рубриці «Главкома» «Мовне питання» пояснила, чи є у слова «груди» однина та яке слово вживати на позначення однієї із грудей.

До слова, Ольга Васильєва розповіла про відродження української термінології в сучасних механізмах термінотворення. У Радянському Союзі, якщо й створювали українські технічні терміни, то шляхом калькування з російської мови. Так виникло, наприклад, словосполучення «нержавіюча сталь». Проте варто пам’ятати, що період розвитку українського термінознавства в СРСР був надзвичайно коротким – лише з 20-х до 30-х років ХХ століття. Після цього майже всіх мовознавців, які працювали над українською технічною термінологією, репресували.

Джерело матеріала
loader