"Єдині з реальною армією та реальними яйцями": у НАТО є лише одна країна, яка може допомогти Україні

Усі за мир. Усі хочуть переговорів. Окрім Росії. Всі роблять необхідну роботу, яка поки що не дає ефекту. Тож переходимо до новин, які до топу не увійшли, але можуть мати дуже серйозні наслідки.

Президент США Дональд Трамп учора погодився з тим, що може звернутися до Китаю за допомогою у врегулюванні війни Росії проти України. А потім дуже синхронного глава польського МЗС Сікорський заявив, що Китай і Туреччина можуть замінити США як посередники на переговорах. Справді, можуть. Навіть ефективніше за американців сьогодні. Але є нюанси.

Якщо ми дивимося на посередників дійсно у контексті їхньої здатності щось робити, то ці дві країни реально відповідають критеріям. Не критеріям «хочуть допомогти» чи «наші друзі», а першому та головному критерію «можуть вплинути». Добрі наміри без реального впливу нам зараз взагалі не допомагають. А Туреччина в європейській команді НАТО взагалі єдина країна із реальною армією та реальними яйцями. Досить згадати збите російське МІГ. Коли Кремль почав голосно брязкотіти зброєю, а всі країни НАТО в паніці радилися ніби зістрибнути з «п'ятої статті». Туреччина оголосила боєздатність і ... Москва боягузливо здулася. Крапка.

З Китаєм ще зрозуміліше. Наскільки я розумію, росія взагалі розпочала вторгнення з санкції та дозволу Пекіна. І з його дозволу, з його економічною підтримкою (і непрямою військовою через КНДР) цю війну продовжує.

Тож за бажання Китай може завершити цю війну за тиждень. Інше питання – навіщо це Пекіну? Війна їм вигідна, очевидно. Китай не є союзником Росії. Чи не брат, не друг. Китай союзник Китаю. Зараз йому вигідно доїти росію на повну програму. Чим він і займається під східну пісню про дружбу.

Так що мирне рішення Пекін продавить лише тоді, коли вигоди від миру стануть більшими за військові. Або коли війна почне завдавати збитків. Наприклад, через санкції за співпрацю з Росією. Але поки що ЄС і США на цю тему глухо мовчать.

Що ми маємо за фактом у переговорному треку сьогодні? Трамп схопився за Іран, Китай, тарифну війну з усіма, а ще й російсько-українську війну. Білий дім відверто не тягне всі ці завдання. І не проти поділитися з друзями та конкурентами своїми проблемами. Чи можуть Китай та Туреччина активно зіграти на цьому полі. Безперечно. Запитання ціни. Безкоштовно та без інтересу займатися таким складним процесом Анкара та Пекін не будуть.

Туреччина має інтереси в Чорному морі. І у Криму. У Китаю... у Китаю взагалі інтереси скрізь. Можливо, Пекін захоче такий самий фонд із корисних копалин в Україні, як підписали зі США. Буде кумедно та інтригуюче. А нам залишається грати на чужих інтересах, дорогою не забуваючи про свої. Ми живемо у світі хижаків, а ілюзії з вірою в якісь абстрактні цінності і наших західних друзів вже обійшлися нам дуже дорого.

Джерело: Sazonov / Official