"Парад Перемоги" і 200 тисяч людей: як у Києві святкували завершення війни у 1945 році

День Перемоги в українській столиці у 1945 році був відзначений з особливою урочистістю. Після оголошення капітуляції нацистської Німеччини 9 травня, Київ — одне з найбільших міст Радянського Союзу, відсвяткував перемогу масовими гуляннями, мітингами та військовими парадами.

Попри руйнування, завдані місту під час окупації та боїв, тисячі мешканців вийшли на вулиці, щоб відзначити кінець війни. Люди обіймалися, плакали від щастя, співали пісні та танцювали.

Як у Києві зустрічали перемогу у 1945 році

Перша офіційна пропозиція щодо запровадження святкування Дня Перемоги прозвучала на нараді Центрального комітету Компартії України 27 березня 1945 року. Вже у квітні почали активно обговорювати, яким буде цей день та коли його призначать.

У "відповідних органах" ретельно фіксували розмови та поширення чуток серед населення. Так, в одному з донесень повідомляється, що на київському ринку одна "колгоспниця" побажала, якби День Перемоги збігся з Великоднем, що припадав того року на 6 травня. Влада ж хотіла приурочити святкування до 1 травня — Дня солідарності трудящих. Імовірно, саме тому перший військовий парад у Києві після звільнення від нацистської окупації (ще у листопаді 1943 року) пройшов 1 травня 1945 року. Одна з місцевих газет навіть назвала його "Парадом Перемоги".

Підготовку до справжнього свята розпочали 2 травня. У ці дні люди майже щодня збиралися біля радіоточок, з нетерпінням вслухаючись у голос диктора, сподіваючись почути довгоочікувані новини. Саме 2 травня повідомили про взяття Берліна. Остаточну перемогу було здобуто 8 травня, а мешканці Києва дізналися про це у ніч на 9 травня – о 2 годині 15 хвилин.

Люди вибігали на вулиці та вітали один одного У мережі є фото, на якому знято радісних киян, які відзначають День Перемоги. На знімку видно, як мешканці столиці, одягнені в національне українське вбрання — вишиванки, співають пісні під баян та щиро радіють завершенню війни.

О 14:00 близько 200 тисяч жителів Києва зібралися в центрі столиці на парад і демонстрацію. Українське радянське керівництво побоювалося, що після повідомлень про перемогу та добрі новини у населення можуть виникнути бажання покращення умов життя та праці. Тому на нараді 27 травня 1945 року тодішній головний ідеолог та нарком закордонних справ УРСР Дмитро Мануїльський зазначив: "Щоб не створити у населення враження, що все закінчено, треба, щоб статті наголошували на тому, що це історична перемога радянських народів, але не треба розмагнічувати".

Примітно, що в 1940–1950-і роки День Перемоги практично не відзначався — війна не супроводжувалася масштабними святкуваннями або пам’ятними символами. Після грандіозного параду 1945 року аналогічні заходи проводилися лише двічі – у 1946 та 1947 роках, а потім були припинені. Масштабних меморіалів у ті роки також не створювали — влада намагалася уникати формування культу війни.

Зараз у Росії цей символізм стоїть на першому місці у свідомості росіян — путінські пропагандисти безперервно культивують на телебаченні та інших ЗМІ образ єдиного "переможця" у Другій світовій війні. Раніше ми писали, чому Путін краде в українців перемогу минулої війни.