Німецькі вчені провели досліди з бактеріями Alcanivorax borkumensis. Їм вдалося виокремити речовину, за допомогою якої мікроорганізми розчиняють нафтові плями на поверхні океану, пише Phys.org.
Участь взяли науковці з кількох університетів. Вони з’ясували, що Alcanivorax borkumensis поїдають нафту завдяки сполуці, яка розчиняє жир. Вчені порівнюють її дію із засобом для миття посуду. Лише бактеріальний засіб органічний на відміну від синтетичного, яким користуються люди в побуті.
Хоча за допомогою цих бактерій учені планують створювати не побутову хімію. Біологи намагаються виростити нові більш потужні штами, які б могли швидше справлятися із океанічними нафтовими забрудненнями.
Нафтові оливи не змішуються з водою. Щоб їх спожити, бактерії осідають на нафтовому шарі та утворюють біоплівку. Для цього вони створюють речовину, молекули якої мають жиророзчинні і водорозчинні властивості.
«У нашому дослідженні ми виявили кластер генів, який, на нашу думку, може відігравати певну роль у виробництві молекули», – пояснює професор Карл-Еріх Єгер з Дослідницького центру Юліха.
Науковці вимкнули цей кластер і бактерії розучилися прикріплюватися до крапель нафтової олії. Як наслідок, вони розмножувалися в рази повільніше та могли з’їсти менше нафти.
Коли гени імплементували іншим бактеріям, вони теж почали виробляти цей так званий органічний миючий засіб. Вчені заявляють, що рідина має високий технологічний потенціал.
Водночас не сама нафта, а пластик і глобальне потепління найбільше загрожують світовому океану. З 297-и досліджених морських видів 88% страждають від пластикового забруднення, а підвищення температур спричинило збої в екосистемах океану.