В Україні запрацювали зміни до валютних обмежень – НБУ

Національний банк України повідомив про запровадження з сьогоднішнього дня, 10 травня, змін до діючих валютних обмежень. Регулятор розпочинає реалізацію стимулюючої валютної лібералізації, але водночас посилює низку обмежень для запобігання значному відпливу капіталу з країни. Про це йдеться в офіційному повідомленні НБУ, пише «Главком».

Одним із ключових нововведень є надання підприємствам можливості здійснювати окремі валютні операції понад встановлені ліміти в межах інвестиційного ліміту. Цей ліміт визначається сумою коштів, залучених до статутного капіталу підприємств від іноземних інвесторів з-за кордону в іноземній валюті, починаючи з 12 травня 2025 року. НБУ зазначає, що це не матиме впливу на валютний ринок, оскільки операції здійснюватимуться в межах обсягу залучених з-за кордону коштів у валюті.

Крім того, Нацбанк оголосив про низку інших пом'якшень валютних обмежень:

• Розширено можливості фінансування закордонних представництв українських компаній.
• Бізнес отримав право здійснювати платежі, пов’язані із судовими процедурами щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами.
• Збільшено ліміти на розрахунки корпоративними картками за кордоном.
• Дозволено окремі валютні операції на умовах «форвард».
• Забезпечено можливість оплати консульських зборів на рахунки дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном.
• Запроваджено спрощений порядок відкриття будь-яких рахунків для військовослужбовців, а не лише поточних рахунків для отримання грошового забезпечення.

Водночас НБУ оголосив про посилення деяких валютних обмежень:

• Банкам заборонено завершувати валютний нагляд за операцією з імпорту товарів у разі повернення нерезидентом імпортеру коштів у гривні з лоро-рахунків банків-нерезидентів.
• Поширено щомісячний ліміт у 500 тис. грн на розрахунки за кордоном платіжними картками, відкритими українськими банками до рахунків в іноземній валюті, для оплати окремих видів послуг.

До слова, в Єдиному державному реєстрі нині зафіксовано 15 компаній з непрозорою структурою власності. Таку позначку мають отримувати небанківські фінансові установи, а Національний  банк може їх позбавляти ліцензій.