Таємниця "паяльника": як правильно він називається українською та як на нього казали раніше
Таємниця "паяльника": як правильно він називається українською та як на нього казали раніше

Таємниця "паяльника": як правильно він називається українською та як на нього казали раніше

Це нове слово в українській мові, проте є цікаві старі відповідники

Кожен із нас хоча б раз тримав у руках паяльник, інструмент, який став невід'ємною частиною побуту та роботи багатьох майстрів. Проте мало хто знає, що це слово в українській мові має цікаву історію, а також кілька варіантів.

У цьому матеріалі "Телеграф" розібрався, як правильно говорити його українською.

За інформацією ресурсу "Ukrainian Stack Exchange", відповідно до старих українських словників, таких як російсько-український академічний словник 1924-33 років (А. Кримський, С. Єфремов), слово "паяльник" мало кілька варіантів перекладу: "лютувало", "лютувальник" та "жигало". А в російсько-українському словнику технічної термінології 1928 року І. Шелудька й Т. Садовського слово "паяльник" використовувалося як "лютівник", "лютовальник".

Відтак, в українській мові на початку 20-го століття існувало кілька варіантів для позначення цього інструмента. Втім, через мовну стандартизацію й обмеження впливу російських термінів, на сьогодні словосполучення "паяльник" закріпилося в широкому вжитку. Водночас старі варіанти, такі як "лютувало", "жигало", стали архаїзмами та втрачають актуальність сьогодні.

Слід зазначити, що у "Вікіпедії" вказані обидва варіанти цього слова.

Зважаючи на це, для сучасних українців коректним є використання слова "паяльник", хоча традиційні варіанти, як "лютувало", не варто забувати, адже вони є частиною мовної історії та культурної спадщини.

Раніше "Телеграф" писав, що багато хто не знає, як правильно називаються гачки на застібці бюстгальтера. Виявляється, ця деталь українською мовою має назву "гаплик".

Джерело матеріала
loader